Wpisy

Opublikowane w

Newsletter PAEW 10 (2024)

Aktualności

  • Na początku października br. zakończyły się badania chalkolitycznej osady kultury pucharów lejkowatych położonej na wzgórzu Lysiwka, w pobliżu miasta Winnyky (obwód lwowski). Badania zostały przeprowadzone w ramach wspólnej ekspedycji Instytutu Ukrainoznawstwa im. I. Krypiakewycza Narodowej Akademii Nauk Ukrainy, Lwowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Iwana Franki, Uniwersytetu Rzeszowskiego oraz Muzeum Historycznego i Krajoznawczego w Winnykach. Podczas badań zostały odkryte pozostałości kopalni gliny, która po wyczerpaniu zasobów była wykorzystywana przez starożytnych osadników jako wysypisko śmieci. Wśród licznych materiałów zostały znalezione zoomorficzna figurka oraz grzechotka – unikatowe dla tej kultury archeologicznej.

Czytaj dalej „Newsletter PAEW 10 (2024)”

Opublikowane w

Obrona rozprawy doktorskiej mgr Moniki Dzierlińskiej

Rada Naukowa Dyscypliny Archeologia informuje o publicznej obronie rozprawy doktorskiej mgr Moniki Dzierlińskiej pod tytułem: Wykorzystanie analizy pochówków ciałopalnych do rekonstrukcji rytuału i identyfikacji kulturowej na przykładzie stanowiska Brudnice, stan. 5, gm. Żuromin, która odbędzie się dnia 27 listopada 2024  r. o godz. 11.00 w sali 210 Wydziału Archeologii.

Czytaj dalej „Obrona rozprawy doktorskiej mgr Moniki Dzierlińskiej”

Opublikowane w

Інфармацыйны бюлетэнь 10 (2024)

Навіны

  • Падчас раскопак у Казімежы Велькім (Свентакшыскае ваяводства) археолагі з Інстытута археалогіі Ягелонскага ўніверсітэта знайшлі пахаванне пшэворскай культуры, якое ўтрымлівала зброю і бронзавую рымскую сітулу. Падрабязней пра навіну, а таксама фота знаходак па спасылцы.
  • Дзякуючы супрацоўніцтву музея ў Старой Ломжы (Падляшскае ваяводства), Варшаўскага ўніверсітэта і Ломжынскага муніцыпалітэту, археолагі вярнуліся да даследаванняў раннесярэднявечнага паселішча Старая Ломжа пасля амаль 40-гадовага перапынку. Даследаванні будзе праводзіць каманда студэнтаў археалагічнага факультэта Варшаўскага ўніверсітэта пад кіраўніцтвам доктара Славаміра Вадыля і археолага з Паўночна-Мазавецкага музея Магдалены Білевіч.
  • Паблізу Ломянэк Дольных, непадалёк ад Варшавы, знойдзены рэшткі чоўна, узрост якога, па ацэнках спецыялістаў, сягае часоў Шведскага патопу (1655–1660 гг.).
  • У вёсцы Суль (Сілезскае ваяводства) выяўлены рэшткі солеварні, ўзрост якой археолагі з Гістарычнага музея ў Бельска-Бялэй, Багуслаў і Бажэна Хоронжы, ацэньваюць у 2500 гадоў. Паводле здагадак даследчыкаў, у раннім жалезным веку тут мог функцыянаваць вялікі цэнтр солеварэння.
  • 2–4 кастрычніка ў Музеі пачаткаў Польскай дзяржавы ў Гнезне прайшла канферэнцыя «Religia(e) Słowian. Pogaństwo i chrześcijaństwo w średniowiecznej Europie Środkowo-Wschodniej» («Рэлігія(і) славян. Язычніцтва і хрысціянства ў сярэднявечнай Цэнтральнай і Усходняй Еўропе»).
  • 8–10 кастрычніка ў Ігаломіі (Малапольскае ваяводства), у Археалагічнай лабараторыі Інстытута археалогіі і этналогіі Польскай акадэміі навук, прайшла Першая нацыянальная канферэнцыя па археаметрыі. Канферэнцыя была накіравана на даследчыкаў, якія працуюць у галіне археаметрыі, і мела на мэце інтэграваць археалагічную супольнасць і навукоўцаў, якія прадстаўляюць розныя навуковыя дысцыпліны.

Анонсы канферэнцый

  • 14 лістапада Лабараторыя археалогіі Ўсходняй Еўропы разам з Дзяржаўным гістарычна-культурным запаведнікам «Межыбіж» арганізуюць нумізматычную канферэнцыю «Другія Анохінскія Чытанні». У мерапрыемстве возьмуць удзел як украінскія, так і польскія нумізматы. Канферэнцыя адбудзецца ў гібрыдным фармаце. Для зацікаўленых у праслухоўванні дакладаў просьба звяртацца на электронную пошту: paew@uw.edu.pl.
  • Археалагічны музей у Гданьску запрашае на навукова-папулярную канферэнцыю «Tartaczna. Studium życia przedlokacyjnego Gdańska». Канферэнцыя адбудзецца 21 і 22 лістапада 2024 года па адрасе Гданьск, вул. Хмельна 53. Падрабязнасці тут.
  • Распачалася падрыхтоўка да правядзення восьмога Кангрэсу польскіх медзіевістаў, які адбудзецца з 17 па 20 верасня 2025 г. у Гнезне на тэму «Улада – Карона – Тэрыторыя». Месца правядзення і галоўная тэма канферэнцыі прысвечаны юбілею першай польскай каралеўскай каранацыі ў 1025 г. Падрабязнасці па спасылцы.
  • 14-15 мая 2025 года ў Інстытуце Еўрапейскай Культуры ў м. Гнезно плануецца правядзенне канферэнцыі «Гнезненскія Фунераліі» (Сустрэча 25). Мінула 25 гадоў. Пахаванне – чалавек – асяроддзе (Funeralia Gnieźnieńskie (Spotkanie 25). 25 lat minęło. Grób – człowiek – środowisko). Серыя канферэнцый «Гнезненскія Фунераліі» канцэнтруецца на вывучэнні ўзаемасувязі паміж пахавальнымі практыкамі, чалавечымі рэшткамі і прыродным асяроддзем у археалагічным і культурным кантэксце. Падрабязнасці тут.

 

Выставы

  • У пачатку кастрычніка ў Верхнесілезскім музеі ў Бытаме (Сілезскае ваяводства) была адкрыта часовая выстава, прысвечаная 770-годдзю заснавання горада. Выстава пад назвай «Бытамская галаваломка. Археалогія горада» прадстаўляе помнікі, якія ілюструюць ранняе развіццё паселішча і горада, звязаныя з рамёствамі, гандлем, чаканкай манет, інфраструктурай і іншымі аспектамі, а таксама унікальныя артэфакты, у тым ліку судзейскае жазло XIII стагоддзя. Падрабязнасці па спасылцы.
  • 9 кастрычніка 2024 года ў Цэнтральным музеі ваеннапалонных у Аполе-Ламбінавіце (Апольскае ваяводства) адкрылі выставу «Ламсдорф/Ламбінавіце: археалогія месца памяці». Выстава стала вынікам двухгадовых раскопак на месцы былых лагераў ваеннапалонных і перасяленцаў, якія дзейнічалі з перарывамі ў перыяд з 1870 па 1946 гады. Выстава будзе працаваць да 2 снежня 2024 года.
  • 10 кастрычніка ў Шчэціне ў Марскім навуковым цэнтры (Morskie Centrum Nauki im. prof. Jerzego Stelmacha) адкрылі выставу «Мячы Еўропы», падрыхтаваную вядомым рэканструктарам Ігарам Гурэвічам. На выставе прадстаўлены рэплікі асноўных тыпаў еўрапейскіх мячоў ад бронзавага века да XVII стагоддзя. Выстава будзе дзейнічаць да 31 снежня 2024 года.

 

Публікацыі

  • Выйшаў новы том Sprawozdania Archeologiczne (№ 76/1), аднаго з найбольш важных археалагічных часопісаў у Польшчы. Гэты том прысвечаны прафесарцы Ёланце Малэцкай-Кукаўцы, шматгадовай заслужанай супрацоўніцы Інстытута археалогіі Універсітэта Мікалая Коперніка ў Торуні. Са зместам зборніка можна азнаёміцца па спасылцы.
  • Апублікавана новая кніга вядомага спецыяліста ў галіне гісторыі і археалогіі эпохі вікінгаў, доктара хабілітаванага Лешка Гардэлы «Магія, жанчыны і смерць у свеце вікінгаў» (Gardeła L. Magia, kobiety i śmierć w świecie wikingów, Szczecin: Triglav, 2024, 256 с.).
  • 16 кастрычніка ў Варшаўскім універсітэце адбылася прэзентацыя кнігі «Aestiorum Hereditas IV Ostbalticum. Lingua archaeologica» (рэдактары А. Бітнер-Урублеўска, А. Жэшатарска-Навакевіч, Т. Навакевіч). Кніга з’яўляецца вынікам шматгадовай працы ў рамках праекта «Ostbalticum». Дзякуючы міжнароднаму супрацоўніцтву навуковых цэнтраў Польшчы, Германіі, Літвы і Латвіі быў сабраны вялікі корпус археалагічных крыніц з тэрыторый сучасных Польшчы, Літвы, Латвіі, Беларусі і Кёнігсбергскага рэгіёна. У мерапрыемстве прынялі ўдзел прадстаўнікі Міністэрства культуры і нацыянальнай спадчыны, пасол Латвійскай Рэспублікі ў Польшчы і аташэ па культуры Літоўскай Рэспублікі ў Польшчы. Фота з мерапрыемства даступныя па спасылцы.

 

In memoriam

  • 13 кастрычніка 2024 года, ва ўзросце 87 гадоў, памёр выдатны польскі гісторык, археолаг, філолаг, эпіграфіст, адзін з піянэраў нубіялогіі, шматгадовы супрацоўнік Інстытута міжземнаморскіх і ўсходніх культур Польскай акадэміі навук, прафесар, доктар хабілітаваны Стэфан Якабельскі.
  • 21 кастрычніка 2024 года, ва ўзросце 85 гадоў, памёр выдатны польскі археолаг, даследчык палеаліту Еўропы, Паўночнай Амерыкі і Паўднёва-Усходняй Афрыкі, шматгадовы выкладчык Універсітэта імя Адама Міцкевіча, прафесар, доктар хабілітаваны Міхал Кабусевіч.

Святлая памяць нашым калегам!

Opublikowane w

Інформаційний бюлетень 10 (2024)

Новини

  • Під час розкопок у Казімєжу Велькім (Сьвєнтокшиське воєводство) археологи з Інституту археології Ягеллонського університету знайшли поховання пшеворської культури, яке містило зброю та бронзову римську сітулу. Детальніше про новину, а також фото знахідок за посиланням.
  • Завдяки співпраці музею в Старій Ломжі (Підляське воєводство), Варшавського університету та Ломжинського муніципалітету археологи повернулися до досліджень ранньосередньовічного поселення Стара Ломжа після майже 40-річної перерви. Дослідження проводитиме команда студентів археологічного факультету Варшавського університету під керівництвом доктора Славоміра Вадила та Магдалени Білевич, археолога з Північномазовецького музею.
  • Поблизу Лом’янки Дольної, неподалік Варшави, знайдено залишки човна, вік якого, за оцінками спеціалістів, сягає часів Шведського потопу (1655-1660 рр.).
  • У селі Соль (Сілезьке воєводство) виявлено залишки солеварні, вік якої археологи з Історичного музею в Бельсько-Бялій, Богуслав і Божена Хоронж, оцінюють у 2500 років. За припущеннями дослідників, у ранньому залізному віці тут міг діяти великий центр солеваріння.
  • 2-4 жовтня в Музеї Початку Польської Держави в Гнізно відбулася конференція «Religia(e) Słowian. Pogaństwo i chrześcijaństwo w średniowiecznej Europie Środkowo-Wschodniej» («Релігія(ї) слов’ян. Язичництво і християнство в середньовічній Центральній і Східній Європі»).
  • 8-10 жовтня в Іґоломії (Малопольське воєводство), у Археологічній лабораторії Інституту археології і етнології Польської академії наук відбулась Перша національна конференція з археометрії. Конференція була орієнтована на дослідників, які працюють у галузі археометрії, і мала на меті інтегрувати археологічну спільноту та науковців, які представляють різні наукові дисципліни.

Анонси конференцій

  • 14 листопада Лабораторія археології Східної Європи спільно з Державним історико-культурним заповідником «Межибіж» організовують нумізматичну конференцію «Другі Анохінські Читання». У заході візьмуть участь як українські, так і польські нумізмати. Конференція відбудеться у гібридному форматі. Для зацікавлених у прослуховуванні доповідей просимо звернутись на емейл: paew@uw.edu.pl.
  • Археологічний музей у Ґданську запрошує на науково-популярну конференцію «Тартачна. Дослідження долокального життя в Ґданську». Конференція відбудеться 21 та 22 листопада 2024 року за адресою Ґданськ, вул. Хмільна 53. Подробиці тут.
  • Розпочалася підготовка до проведення восьмого Конгресу польських медієвістів, який відбудеться з 17 по 20 вересня 2025 р. у Гнізно на тему «Влада – Корона – Територія». Місце проведення і головна тема конференції відсилають до ювілею першої польської королівської коронації 1025 р. Детальніше за посиланням.
  • 14-15 травня 2025 року в Інституті Європейської Культури у м. Гнєзно планується проведення конференції «Гнезненські Фунералії» (Зустріч 25). 25 років минуло. Могила – людина – середовище” (Funeralia Gnieźnieńskie (Spotkanie 25). 25 lat minęło. Grób – człowiek – środowisko). Серія конференцій «Гнезненські Фунералії» зосереджується на вивченні взаємозв’язку між поховальними практиками, людськими останками та природним середовищем в археологічному та культурному контексті. Подробиці тут.

 Виставки

  • На початку жовтня у Верхньосілезькому музеї в Битомі (Сілезьке воєводство) відкрилася тимчасова виставка, присвячена до 770-річчя заснування міста. Виставка під назвою «Загадка Битома. Археологія міста» представляє пам’ятки, що ілюструють ранній розвиток поселення та міста, пов’язані з ремеслами, торгівлею, карбуванням, інфраструктурою тощо, а також унікальні у світовому масштабі артефакти, зокрема посох магістрату XIII століття. Докладніше за посиланням.
  • 9 жовтня 2024 року в Центральному музеї військовополонених в Ополе-Ламбіновіце (Опольське воєводство) відкрилась виставка «Ламсдорф/Ламбіновіце: археологія місця пам’яті». Виставка є результатом дворічних розкопок на місці колишніх таборів військовополонених і переселенців, які функціонували з перервами між 1870 та 1946 роками. Виставка триватиме до 2 грудня 2024 року.
  • 10 жовтня у Щецині в Морському науковому центрі (Morskie Centrum Nauki im. prof. Jerzego Stelmacha) відкрилася виставка «Мечі Європи», підготовлена відомим реконструктором Ігорем Гуревичем. На виставці представлені репліки основних типів європейських мечів від бронзового століття до XVII століття. Виставка триватиме до 31 грудня 2024 року.

Публікації

  • Вийшов з друку черговий том Sprawozdania Archeologiczne (№ 76/1), одного з найважливіших археологічних періодичних видань у Польщі. Цей том присвячений професорці Йоланті Малецькій-Кукавці, багаторічній і заслуженій співробітниці Інституту археології Університету Міколая Коперника в Торуню. Зі змістом збірки можна ознайомитись за посиланням.
  • Oпублікована нова книга відомого спеціаліста з історії і археології епохи вікінгів, доктора габілітованого Лешка Гарделі «Магія, жінки і смерть в світі вікінгів» (Gardeła L. Magia, kobiety i śmierć w świecie wikingów, Szczecin: Triglav, 2024, 256 s.).
  • 16 жовтня у Варшавському університеті відбулась презентація «Aestiorum Hereditas IV Ostbalticum. Lingua archaeologica» (редактори А. Бітнер-Врублавська, А. Жешотарська-Новакєвіч, Т. Новакєвіч). Книга є плодом багаторічної роботи в рамках проєкту «Ostbalticum». Завдяки міжнародній співпраці наукових центрів Польщі, Німеччини, Литви та Латвії було зібрано великий корпус археологічних джерел з територій сучасних Польщі, Литви, Латвії, Білорусі та Кенігсберзького регіону. У заході також взяли участь представники Міністерства культури та національної спадщини, посол Латвійської Республіки в Польщі та аташе з питань культури Литовської Республіки в Польщі. Фото з заходу доступні за посиланням.

In memoriam

  • 13 жовтня 2024 року, у віці 87 років, помер видатний польський історик, археолог, філолог, епіграфіст, один із піонерів нубіології, багаторічний працівник Інституту середземноморських та східних культур Польської академії наук, професор, доктор габілітований Стефан Якобельський.
  • 21 жовтня 2024 року, у віці 85 років, помер видатний польський археолог, дослідник праісторії Європи, Північної Америки та Північно-Східної Африки, багаторічний викладач Університету імені Адама Міцкевича, професор, доктор габілітований Міхал Кобусєвіч.

Світла пам’ять нашим колегам!

Back to top