dla Ukraińców / Для українців / For Ukrainians

Новини

• Під час археологічних досліджень на території Вдецького ландшафтного парку (Куявсько-Поморське воєводство) в районі села Гжибек, на березі Журської затоки, була виявлена могила німецького солдата, який загинув в лютому 1945 року. Найцікавішими були, однак, знахідки одразу біля могили солдата. Зокрема, було знайдено кераміку неолітичної культури кулястих амфор (3100–2600 рр. до н.е.), а також близько 30 монет: римські сестерції, візантійська монета кінця X — початку XI ст., XVI-XVII ст., польські монети XVII – початку XX ст., британські та австро-угорські монети другої половини XIX ст. Спеціалісти вважають, що монети були невеликою колекцією, яка могла належати німецькому солдату.
• 15 листопада на філософсько-історичному факультеті Лодзинського університету відбулась Звітна сесія Лодзинського археологічного центру. З темами виступів можна ознайомитись тут.
• 21-22 листопада у «Зерносховищі Блакитний Баран» у Гданську відбулась науково-популярна конференція «Тартачна. Дослідження життя доміського періоду Гданська», яку організував Археологічний музей у Гданську. Доповіді були присвячені різним аспектам археологічних досліджень у регіоні у ранньому середньовіччі. Відео заходу можна переглянути за посиланнями тут і тут.
• Наприкінці листопада до Історичного музею в Легіонові (Мазовецьке воєводство) анонімно передали бронзовий чекан II тисячоліття н.е. Згідно з отриманою інформацією, артефакт був знайдений на території варшавського району Бялоленка, у долині річки Длугої. Наразі знахідки цього типу зосереджені вздовж течії Одри – від Сілезії до Західного Помор’я; у центральній частині Польщі подібних пам’яток до цього часу не знаходили. Вважається, що виробництво таких чеканів велося в майстернях Паннонської рівнини в епоху бронзи (1700–1300 рр. до н. е.). Після консерваційних робіт, ця рідкісна для регіону знахідка буде експонована на постійній археологічній виставці «De Profundis…» у Музеї в Легіоново.
• 30 листопада у м. Лелюв (Сілезьке воєводство) відбулась міждисциплінарна наукова конференція «Досвід війни на землі Лілля», частина виступів на якому була присвячена археологічній проблематиці. З програмою конференції та фотозвітом можна ознайомитись за посиланням.
• В серії вебінарів, організованих Фондом наукових підводних досліджень, відбулась доповідь ад’юнкта Факультету археології Варшавського університету, завідувача Катедри середньовічної та сучасної археології др. габ. Томаша Новакєвіча, присвячена озерам, їх значення та функції в історичному контексті. Відео лекції доступне за посиланням.

Вистави

• «Для людей давніх часів релігія була основою їхнього світогляду і невід’ємним елементом реальності… Під час археологічних розкопок дуже часто знаходять предмети та реліквії, пов’язані з християнською релігією. Джерела розкопок несуть нам багато інформації про повсякденні прояви релігійності людей тих часів, дають змогу отримати уявлення про їхній менталітет та умови, в яких вони жили. Виявлені в ході дослідницької роботи матеріальні реліквії також дозволяють простежити еволюцію, якої зазнала сама християнська релігія, пристосовуючись до мінливих культурних і демографічних умов» – так починається опис нової вистави «Речі, повні багатства» („Rzeczy pełne BOGActw”) в Археологічному музеї у Свідниці (Нижньосілезьке воєводство). Відкриття вистави відбулось 22 листопада, вона буде тривати до 30 червня 2025 року.
• 29 листопада у Музеї Яцека Мальчевського в Радомі відкрилася тимчасова вистава «Археосвіт», яка в доступній формі розповідає про археологію як науку, що може зацікавити кожного, незалежно від віку. На виставці представлені найцікавіші археологічні артефакти, знайдені в околицях Радома. Вистава буде відкрита до 30 червня 2025 року.
• 29 листопада у Регіональному музеї в Сьроді-Шльонській (Нижньосілезьке воєводство) відкрилася модернізована вистава «Археологія Сілезького регіону». Завдяки фінансуванню з Фонду розвитку культури та підтримці повіту чинна вистава була оновлена та збагачена новими експонатами, в тому числі реконструкціями (лужицька хата) та копіями, виготовленими традиційними методами, частина з яких буде доступна для відвідувачів.

Публікації

• З новим номером «Археологічного огляду» («Przegląd archeologiczny») можна ознайомитись за тут. Журнал (входить до бази Scopus) також приймує матеріали до нового номеру. Детальніше – за посиланням.
• Розпочався прийом матеріалів до нового випуску журналу «Acta Universitatis Lodziensis. Folia Archaeologica» (входить до бази Scopus та Web of Science). Інформація про журнал міститься за посиланням. Правила прийому матеріалів містяться тут (потрібна реєстрація на сайті).
• Вийшла друком англомовна версія публікації матеріалів могильника вельбарської культури Яртипори 2 авторства професора Яцека Анджейовського (Державний археологічний музей у Варшаві). З електронною версією можна ознайомитись за посиланням.
• В видавництві Archaeopress опублікована монографія Томаша Гралака «Археологія тіла і думки. Від неоліту до початку середньовіччя» (Archaeology of Body and Thought. From the Neolithic to the Beginning of the Middle Ages). На основі артефактів, знайдених у похованнях, антропоморфних зображеннях і письмових джерелах, у книзі розглянуте питання, як людські групи від неоліту до періоду переселення народів сприймали тіло і ставилися до нього.

Анонси конференцій

• 21-22 січня 2025 року Катедра археології Щецинського університету організує XI Археологічну звітну сесію, же будуть презентовані результати археологічних досліджень у Західному Помор’ї у 2023-2024 рр. Заявки приймаються до 31 грудня 2024 року на адрес michal.adamczyk@usz.edu.pl. Подробиці також на сайті Катедри.
• В останньому Інформаційному бюлетені ми розповідали про початок підготовки до проведення восьмого Конгресу польських медієвістів, який відбудеться з 17 по 20 вересня 2025 р. у Гнєзно. Нещодавно розпочався прийом заявок до окремих тематичних сесій Конгресу. Зі списком сесій можна ознайомитись тут. Подати заявку можна за цим посиланням (потрібна реєстрація на сайті).
• Польський археологічний інститут в Афінах разом з Французькою школою Афін 12-13 березня 2025 року в Афінах проводять Третій семінар «Жінки в археології Греції», присвячений пам’яті професорки Марії Людвіки Бернгард (1908-1998), видатної польсько-французької дослідниці давньогрецького мистецтва та культури. Подробиці заходу – за посиланням.

Новини

• Під час розкопок у Казімєжу Велькім (Сьвєнтокшиське воєводство) археологи з Інституту археології Ягеллонського університету знайшли поховання пшеворської культури, яке містило зброю та бронзову римську сітулу. Детальніше про новину, а також фото знахідок за посиланням.
• Завдяки співпраці музею в Старій Ломжі (Підляське воєводство), Варшавського університету та Ломжинського муніципалітету археологи повернулися до досліджень ранньосередньовічного поселення Стара Ломжа після майже 40-річної перерви. Дослідження проводитиме команда студентів археологічного факультету Варшавського університету під керівництвом доктора Славоміра Вадила та Магдалени Білевич, археолога з Північномазовецького музею.
• Поблизу Лом’янки Дольної, неподалік Варшави, знайдено залишки човна, вік якого, за оцінками спеціалістів, сягає часів Шведського потопу (1655-1660 рр.).
• У селі Соль (Сілезьке воєводство) виявлено залишки солеварні, вік якої археологи з Історичного музею в Бельсько-Бялій, Богуслав і Божена Хоронж, оцінюють у 2500 років. За припущеннями дослідників, у ранньому залізному віці тут міг діяти великий центр солеваріння.
• 2-4 жовтня в Музеї Початку Польської Держави в Гнізно відбулася конференція «Religia(e) Słowian. Pogaństwo i chrześcijaństwo w średniowiecznej Europie Środkowo-Wschodniej» («Релігія(ї) слов’ян. Язичництво і християнство в середньовічній Центральній і Східній Європі»).
• 8-10 жовтня в Іґоломії (Малопольське воєводство), у Археологічній лабораторії Інституту археології і етнології Польської академії наук відбулась Перша національна конференція з археометрії. Конференція була орієнтована на дослідників, які працюють у галузі археометрії, і мала на меті інтегрувати археологічну спільноту та науковців, які представляють різні наукові дисципліни.

Анонси конференцій

• 14 листопада Лабораторія археології Східної Європи спільно з Державним історико-культурним заповідником «Межибіж» організовують нумізматичну конференцію «Другі Анохінські Читання». У заході візьмуть участь як українські, так і польські нумізмати. Конференція відбудеться у гібридному форматі. Для зацікавлених у прослуховуванні доповідей просимо звернутись на емейл: paew@uw.edu.pl.
• Археологічний музей у Ґданську запрошує на науково-популярну конференцію «Тартачна. Дослідження долокального життя в Ґданську». Конференція відбудеться 21 та 22 листопада 2024 року за адресою Ґданськ, вул. Хмільна 53. Подробиці тут.
• Розпочалася підготовка до проведення восьмого Конгресу польських медієвістів, який відбудеться з 17 по 20 вересня 2025 р. у Гнізно на тему «Влада – Корона – Територія». Місце проведення і головна тема конференції відсилають до ювілею першої польської королівської коронації 1025 р. Детальніше за посиланням.
• 14-15 травня 2025 року в Інституті Європейської Культури у м. Гнєзно планується проведення конференції «Гнезненські Фунералії» (Зустріч 25). 25 років минуло. Могила – людина – середовище” (Funeralia Gnieźnieńskie (Spotkanie 25). 25 lat minęło. Grób – człowiek – środowisko). Серія конференцій «Гнезненські Фунералії» зосереджується на вивченні взаємозв’язку між поховальними практиками, людськими останками та природним середовищем в археологічному та культурному контексті. Подробиці тут.

 Виставки

• На початку жовтня у Верхньосілезькому музеї в Битомі (Сілезьке воєводство) відкрилася тимчасова виставка, присвячена до 770-річчя заснування міста. Виставка під назвою «Загадка Битома. Археологія міста» представляє пам’ятки, що ілюструють ранній розвиток поселення та міста, пов’язані з ремеслами, торгівлею, карбуванням, інфраструктурою тощо, а також унікальні у світовому масштабі артефакти, зокрема посох магістрату XIII століття. Докладніше за посиланням.
• 9 жовтня 2024 року в Центральному музеї військовополонених в Ополе-Ламбіновіце (Опольське воєводство) відкрилась виставка «Ламсдорф/Ламбіновіце: археологія місця пам’яті». Виставка є результатом дворічних розкопок на місці колишніх таборів військовополонених і переселенців, які функціонували з перервами між 1870 та 1946 роками. Виставка триватиме до 2 грудня 2024 року.
• 10 жовтня у Щецині в Морському науковому центрі (Morskie Centrum Nauki im. prof. Jerzego Stelmacha) відкрилася виставка «Мечі Європи», підготовлена відомим реконструктором Ігорем Гуревичем. На виставці представлені репліки основних типів європейських мечів від бронзового століття до XVII століття. Виставка триватиме до 31 грудня 2024 року.

Публікації

• Вийшов з друку черговий том Sprawozdania Archeologiczne (№ 76/1), одного з найважливіших археологічних періодичних видань у Польщі. Цей том присвячений професорці Йоланті Малецькій-Кукавці, багаторічній і заслуженій співробітниці Інституту археології Університету Міколая Коперника в Торуню. Зі змістом збірки можна ознайомитись за посиланням.
• Oпублікована нова книга відомого спеціаліста з історії і археології епохи вікінгів, доктора габілітованого Лешка Гарделі «Магія, жінки і смерть в світі вікінгів» (Gardeła L. Magia, kobiety i śmierć w świecie wikingów, Szczecin: Triglav, 2024, 256 s.).
• 16 жовтня у Варшавському університеті відбулась презентація «Aestiorum Hereditas IV Ostbalticum. Lingua archaeologica» (редактори А. Бітнер-Врублавська, А. Жешотарська-Новакєвіч, Т. Новакєвіч). Книга є плодом багаторічної роботи в рамках проєкту «Ostbalticum». Завдяки міжнародній співпраці наукових центрів Польщі, Німеччини, Литви та Латвії було зібрано великий корпус археологічних джерел з територій сучасних Польщі, Литви, Латвії, Білорусі та Кенігсберзького регіону. У заході також взяли участь представники Міністерства культури та національної спадщини, посол Латвійської Республіки в Польщі та аташе з питань культури Литовської Республіки в Польщі. Фото з заходу доступні за посиланням.

In memoriam

• 13 жовтня 2024 року, у віці 87 років, помер видатний польський історик, археолог, філолог, епіграфіст, один із піонерів нубіології, багаторічний працівник Інституту середземноморських та східних культур Польської академії наук, професор, доктор габілітований Стефан Якобельський.
• 21 жовтня 2024 року, у віці 85 років, помер видатний польський археолог, дослідник праісторії Європи, Північної Америки та Північно-Східної Африки, багаторічний викладач Університету імені Адама Міцкевича, професор, доктор габілітований Міхал Кобусєвіч.

Світла пам’ять нашим колегам!

Новини

• 4-6 червня відбувся 15-й зброєзнавчий колоквіум імені професора Анджея Надольського з питань зброї, девізом якого було „Мистецтво оборони. Використання, майстерність, оздоблення та символіка оборонного спорядження від ранньоримського періоду до раннього постсередньовіччя”. Конференція була організована Історичним музеєм у Саноку у співпраці з Інститутом археології та етнології Польської академії наук (відділ у Лодзі), Інститутом археології Лодзинського університету, Музеєм народної архітектури в Саноку та Археологічним музеєм Середнього Одеру в Зеленій Гурі, що базується у Свідниці.
• 7 червня у Музеї ім. кс. С. Стащіца у Грубешові відбулась наукова конференція “Іордан – людина, яка розповіла історію”. Приводом для конференції стало видання у 2022 році у Кракові новітнього перекладу “Гетики” Іордана польською мовою, зробленого д-ром Бартошем Колочеком. “Гетика” Іордана, написана у VI ст., відноситься до небагатьох письмових джерел, де розповідається про історію готів, в тому числі на території сучасної України, Молдови та Румунії. Наукова зустріч у Грубешові зібрала провідних польських істориків та археологів, які займаються римським та ранньосередньовічним часом, щоб разом обговорити видатну працю візантійського історика та пов’язати її з археологічними реаліями. Під час конференції учасники відвідали місце будови Laboratorium Historiae Gothorum у Масломенчі. З доповіддю також виступив співробітник Інституту археології НАНУ к.і.н. Олег Петраускас. Фото з заходу див. за посиланням.
• 12 червня польська редакція National Geografic повідомила про відкриття спеціалістами з Інституту археології університету в Лодзі прекрасно збережених решток дерев’яних укріплень на городищі у Спицімежі (Spycimierz) у Лодзькому воєводстві. Будівництво городища фактично почалось у 1038 році (хоча найстарші рештки датуються 1028 роком), в той час, коли інші городища епохи династії П’ястів занепадали. Детальніше про перші результати досліджень можна почитати за посиланням.
• 17 червня найбільший польський археологічний інтернет-портал „Archeologia żywa” повідомив про сенсаційне відкриття археологів Варшавського університету на дні одного з озер Куявського регіону. Під час підводних досліджень було відкрито серпи, фрагменти залізних піхов мечів та ланцюгових ременів, які були виготовлені кельтськими ковалями. Передбачається, що науковці відкрили місце давнього культу. Це перше ритуальне озеро кельтів на землях сучасної Польщі. Відкриття також є революційним, оскільки ніхто не очікував, що кельти зайшли так далеко на північ вже у III столітті до н.е., тобто у період, яким датуються нові знахідки. Подробиці за посиланням.
• 17-19 червня в Камєню Поморським та Волінє відбулась міжнародна конференція „Хрещення Помор’я в контексті християнізації балтійських країн в епоху середньовіччя” („Chrzest Pomorza” w kontekście chrystianizacji krajów nadbałtyckich w dobie średniowiecza. W 900-lecie misji św. Ottona z Bambergu na Pomorzu). З програмою заходу можна познайомитись за посиланням.
• 24-25 червня у Кракові відбулась наукова конференція „Rewolucje naukowe, transformacje pradziejowe i koncepcje Jana Machnika” („Наукові революції, доісторичні трансформації та концепції Яна Махніка”), яка була організована Центром гірської та високогірної археології Інституту археології та етнології Польської академії наук та Польською академією мистецтв і наук. Захід був присвячений дослідженню наукової творчості професора Яна Махніка – одного з найвідоміших спеціалістів у археології неоліту та початку доби бронзи у Європі. З програмою конференції можна ознайомитись за посиланням.
• 27-28 червня у Познані відбулася міжнародна наукова конференція „У пошуках генези слов’ян”, яка була організована Археологічним та Історичним факультетами Познанського університету імені Адама Міцкевича, а також Музеєм перших П’ястів у Ледниці. Підробиці та програма заходу за посиланням.

Вистави

• Від 18 травня по 31 серпня у Музеї ім. кс. С. Стащіца у Грубешові діє вистава “Україна багато століть тому” (“Ukraina przed wiekami”), на якій представлено кілька сотень унікальних експонатів з Археологічного музею у Кракові, що охоплюють шість тисячоліть – від пам’яток трипільської культури до античної кераміки Пантікапею. Деталі за посиланням.
• 15 червня у Польщі, як і у всіх країнах ЄС, відбулись „Європейські дні археології„ (в Україні цю подію часто називають „європейським Днем археолога”, що не відповідає дійсності: в той час, як День археолога це професійне свято, то Європейські дні археології – це подія, пов’язана з популяризацією археології серед населення). З нагоди цього в багатьох музейних та навчальних установах відбулись популяризаційні заходи. Ми зібрали найцікавіші з них:

– Відділ археології Підляського музею організував екскурсію найцікавішими археологічними пам’ятками Підляшшя: до фортеці залізного віку в Костюках, до дюнного поселення кам’яного віку в Ґронді-Вонєцко та на ранньомодерний цвинтар зі стелами в Галицькому.

– Археологічний музей і заповідник у Кшемьонках (Малопольське воєводство) організував майстер-клас зі створення археологічних коміксів, відкрив виставу „Історія археології в Кшеміонках”, організував майстер-клас на імпровізованому археологічному розкопі під керівництвом професійних археологів.

– Археологічно-етнографічний музей у Лодзі організував  фестиваль на городищі в Тумі, на якому були пройшли майстер-класи та демонстрації ремесел (середньовічний скрипторій, єврейський монетний двір, історична кузня, майстер-класи шкіряника, зброяра, ткацтва на вертикальних і горизонтальних верстатах, гончара, алхіміка, ювеліра тощо), представлена історична кухня та відбулись концерт старовинної музики та вистава „З’їзд у Ленчиці 1141 року”.

– У Влоцлавку (Куявсько-Поморське воєводство) у місцевому історичному музеї, відбулось відкриття виставки „Монументальні поховання кам’яної доби. Парк культури Сарново. Парк культури Вєтшиховіце”.

– У Варшаві головні заходи відбулись на території городища Брудно, де  „Європейські дні археології” були організовані Факультетом археології Варшавського університету. На „Археологічному пікніку„ можна було взяти участь у майстер-класах гончарів, ковалів, скловарів, столярів, скуштувати середньовічної їжі, послухати музики на копіях старовинних інструментах, побачити реконструкцію ранньосередньовічних боїв тощо.

– У Ходліку (Любельщизна) відбувся 3-й Археологічний кіноогляд, виставка артефактів та нічна екскурсія Ходліцьким замком.

– У Вроцлаві, в Будинку археологів, студенти Інституту археології Вроцлавського університету організували виставку „Біля джерел глобалізації”. На виставці представлені різні групи археологічних знахідок ранньомодерного часу, в тому числі китайська і німецька порцеляна, декоровані кахлі епохи Відродження, виготовлені з матриць тощо.

• 28 червня у Гданську, в „Зерносховищі Блакитне Ягня” (Spichlerz Błękitny Baranek), відкрилась дуже цікава тимчасова вистава „Mierzwa i srebro. Gdańsk w XIII wieku„ („Мульча і срібло. Гданськ у XIII сторіччі”), яка присвячена результатам археологічних досліджень у місті між вулицями Тартачною та Панєнською. Завдяки знахідкам, зробленим у побудованих на багні і оточених мульчею (солом’яній підстилці) житлах, відвідувачі можуть довідатись про щоденне життя звичайних людей – купців, рибалок і ткачів, які жили в перехідні часи, коли територія сучасного Гданська ще не була частиною міського ландшафту. Інколи у старій мульчі знаходились унікальні артефакти, сліди перетину східної та західної культур, так само цінні для дослідників, як і середньовічне срібло. Вистава діятиме до 8 грудня.
• Наприкінці червня в Історичному музеї Ярослав’я (Підкарпатське воєводство) відкрилась нова постійна вистава „На пограниччі… Найдавніша історія Ярославської землі”. Вистава розповідає про історію околиць Ярослав’а, Пручника і Радимна від найдавніших слідів людської діяльності в регіоні близько 20 000 років тому до кінця 15 століття. На виставці представлені загалом понад 700 експонатів.

 Публікації

• Наприкінці червня 2024 року опубліковано черговий випуск найстарішого польського археологічного наукового журналу „Wiadomości Archeologiczne”, vol. LXXIV (74/2023), присвячений 150-річному ювілею видання. Зі змістом збірки можна ознайомитися за посиланням.

Запрошення на конференції та семінари

• 12-13 вересня 2024 року в Музеї початків Польської Держави в Гнєзно відбудеться науково-популярна конференція „Початки Литви” („Początki Litwy”). Конференція проводиться в рамках виставки „Początki Litwy. Origins of Lithuania”, яка проводиться в музеї до 22 вересня 2024 року. Заявки на участь у конференції (зокрема в online форматі) з короткими резюме обсягом до 1000 знаків приймаються за адресою: konferencja@muzeumgniezno.pl. З детальною інформацією про конференцію можна ознайомитися на сайті Музею початків Польської Держави в Гнєзно (посилання).
• 3-4 жовтня 2024 року в Музеї початків Польської Держави в Гнєзно пройде науково-популярна конференція „Релігія(-ії) слов’ян. Язичництво і християнство в середньовічній Центрально-Східній Європі” („Religia(e) Słowian. Pogaństwo i chrześcijaństwo w średniowiecznej Europie Środkowo-Wschodniej”), що відбудеться в рамках однойменної виставки (проводитиметься до 6 жовтня). Заявки на участь у конференції (зокрема в online форматі) з короткими резюме обсягом до 1000 знаків приймаються за адресою: konferencja@muzeumgniezno.pl. З детальною інформацією про конференцію можна ознайомитися на сайті Музею початків Польської Держави в Гнєзно (посилання).
• 8-10 жовтня в м. Іґоломія (поблизу Кракова) відбудеться „Перша національна конференція з археометрії”. Конференція орієнтована на дослідників, які працюють у галузі археометрії, і має на меті інтегрувати археологічну спільноту та науковців, які представляють різні наукові дисципліни. Організатори просять надсилати тези доповідей до 15 серпня на електронну адресу: archeometriakonf2024@gmail.com. Після конференції планується публікація доповідей в англомовному журналі. Подробиці за посиланням.

Новини

• На початку травня у Свентокшиських горах в Польщі під час археологічних досліджень виявлено скарб монет XVII-XVIII століття. Припускають, що скарб може бути пов’язаний з Антонієм Яцевичем, в скиті якого і було виявлено знахідку. Антоній Яцевіч на початку XVIII ст. був одним із пустельників у Свентокшиських горах і переконував людей, що може зцілювати хвороби, в тім чуму (епідемія якої лютувала у Польщі у цей час), завдяки благословенню Діви Марії. Серед монет у скарбі був золотий гамбурзький дукат 1648 року. Скарб передано на зберігання до Музею в Островці Свентокшиському.

Czytaj dalej „Інформаційний бюлетень 05 (2024)”

Новини

• Міністерство культури та національної спадщини Польщі оголосило результати конкурсу проєктів за програмою «Охорона пам’яток археології». У рамках цієї програми фінансуються роботи, що стосуються, серед іншого, розпізнавання та документування ресурсів археологічної спадщини, а також розробки та публікації результатів проведених археологічних досліджень. Серед цьогорічних переможців також знаходиться і працівник нашої Лабораторії археології Східної Європи д-р Мікалай Плавінський. Головним результатом його проєкту «Середньовічні курганні могильники північно-західної Білорусі. Опрацювання знахідок з колекції Державного археологічного музею у Варшаві» буде підготовка монографії «Про кургани в Литві та Західній Русі. Археологічні артефакти з середньовічних курганних могильників північно-західної Білорусі у польських музейних колекціях».
• 24-26 квітня в Археологічному музеї та заповіднику Кшемьонки (Krzemionki) – відбувся XVII-й Семінар SKAM „Нові перспективи в літологічних дослідженнях крем’яних матеріалів”. Під час зустрічі учасники зосередились як на теоретичних, так і на практичних аспектах вивчення кременю (хронологічні рамки: від нижнього палеоліту до бронзової доби), представили актуальні результати поточних польових досліджень, вивчення архівних колекцій та проєктів, а також розглянули як за останні роки змінився підхід до дослідження крем’яних знарядь на рівні методології, методики та аналізу.

Виставки

• «Магія орнаментів. Скарби археології Люблінщини» – так називається мобільна археологічна виставка Національного музею у Любліні, яка вже кілька місяців подорожує сходом Польщі. У квітні експозиція завітала до Ліпско-Полесє, Волайовіце та Карчміська. Під час виставки, окрім яскравих постерів, відвідувачі мають змогу познайомитись з окремими археологічними знахідками з території Люблінщини, послухати лекції про незвиклі археологічні відкриття у регіоні, взяти участь в археологічних майстер-класах (для дорослих та дітей) тощо. Виставки відбуваються в рамках польсько-норвезького проєкту «Доступна спадщина. Професіоналізація працівників культури та поширення культурної спадщини – міждисциплінарне партнерство між Національним музеєм у Любліні та Музеєм історії культури в Осло».
• 14 квітня відкрилась тимчасова експозиція «Озброєні до зубів. Колекція військової зброї з фондів Історико-археологічного музею в Островці Свєнтокшиському». На виставці представлені найцікавіші зразки військової зброї з колекції музею в Островці Свентокшиському, від часів неоліту до першої половини XX століття і від Західної Європи до Індії. Значна частина представленої зброї була виготовлена в самому Островці Свєнтокшиському або в його безпосередній близькості. Виставку можна відвідувати до 30 червня 2024 року.
• 24 квітня в Історичному музеї у Більсько-Бялій відкрилась виставка «Археологія Більсько-Бялої. Відкриття міста». Виставка представляє результати археологічних та архітектурних досліджень, проведених у Більсько-Бялій протягом кількох десятиліть. На ній зібрані унікальні документальні та фотоматеріали, зазвичай недоступні пересічному глядачеві, що походять з міських територій, зокрема, з об’єктів, виявлених на ринковій площі в Більську, будівель біля ринкової площі та замку, а також численна група археологічних артефактів, датованих від доісторичних часів до сучасності. Експозиція супроводжуватиметься книжковою публікацією, присвяченою археології Більсько-Бялої. Виставка діятиме до 31 жовтня 2024 року.

Запрошення для участі у конференціях

• 9-10 травня Центр середньовічної та нової археології Університету Миколая Коперника запрошує слухачів доповідей на XIX сесії „Археологічні заповідники та парки в Польщі як багатофункціональні місця для створення соціального простору”, яка відбудеться у Біскупіні. З програмою конференції можна ознайомитись за посиланням (посилання).
• Нагадуємо, що 13-16 травня відбудеться друга серія онлайн-семінарів за участю провідних вчених з Європи та США, присвячених країнам так званої Візантійської співдружності в Середньовіччі під назвою «Абетка європейської спадщини. Археологія Візантійської Співдружності» («ABC of European Heritage. Archaeology of the Byzantine Commonwealth»). Деталі – за посиланням (посилання). Програму заходу можна знайти тут. Цикл онлайн-семінарів організують колеги з Жешувського університету та Ляйбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи в Лейпцигу (GWZO). Ця ініціатива є частиною проєкту „Ex oriente lux – модернізація та інтернаціоналізація досліджень спадщини східної Польщі”, що фінансується з коштів Міністерства науки та вищої освіти та бюджету GWZO.
• 17 травня 2024 року в Інституті археології Університету імені Миколи Коперника відбудеться наукова зустріч, присвячена знахідкам металевих предметів первісної та ранньосередньовічної доби. З програмою зустрічі, адресою, де відбудеться захід, та іншими деталями можна ознайомитись за посиланням (посилання).
• 4-6 червня 2024 року в історичному музеї у Саноку відбудеться міжнародна зброєзнавча конференція «Мистецтво оборони. Використання, майстерність, оздоблення та символіка оборонного спорядження від молодшого римського періоду до раннього постсередньовіччя» («The Art of Defence. The Use, Craftsmanship, Decoration and Symbolism of Defensive Equipment from the Younger Roman Age to the early Post-Medieval Period»). Захід організовано в рамках «15-го зброєзнавчого колоквіуму імені професора Анджея Надольського». Програму конференції можна подивитись за посиланням (посилання). У конференції можна взяти участь в якості слухача, про що треба повідомити організаторів на адресу sanok@gmail.com.pl.
• Оголошено приймання заявок на участь у щорічній зустрічі Європейської мережі монетних знахідок (European Coin Find Network) 2024 року, яка відбудеться 6-7 листопада в Музеї Тейлерса в Харлемі у Нідерландах. Зустріч 2024 року буде присвячена двом темам: роботі з громадськістю та цифровим аспектам обліку та аналізу монетних знахідок. Пропозиції щодо доповідей та постерів (ПІБ, установа, назва, анотація 150-200 слів) організатори просять надсилати на адресу: ecfn2024@fundmuenzen.org до 31 травня 2024 року. Додаткова інформація за посиланням.

Публікації

• У видавництві Інституту археології та етнології Польської академії наук вийшла друком цікава монографія д-ра Лукаша Мєховіча „Święte i przeklęte. Kamienie w religijności ludowej. Katalog” (“Священні та прокляті. Каміння в народній релігійності. Каталог”) (Warszawa, 2023, 437 s.). Ця праця є каталогом символічних каменів, оповитих легендами та віруваннями, пов’язаних з народною релігійністю, з території Польщі. Подібні камені, скелі та валуни місцеві жителі шанують, приносять на них жертви та ставляться до них як до священних місць, а більшість з них мають характерні риси або знаки, що мають підтвердити їхню надприродну силу. Публікація знаходиться у відкритому доступі за посиланням (посилання).
• Вийшов черговий, 67-й випуск польського нумізматичного альманаху „Wiadomości Numizmatyczne” (безперервно виходить з 1957 року). З матеріалами випуску можна ознайомитись на сайті Польської академії наук (посилання).
• На початку квітня вийшов друком черговий, шостий том Каталогу знахідок римських імпортів на території Польщі. Цього разу у публікації зібрані знахідки предметів римського імпорту з Крайни – етнографічному регіоні на північному заході Польщі (Kokowski A., Kraszczuk R., Kuna J., Łoś J., Myzgin K., Pietruczuk J., Rola J., Szałkowska-Łoś J., Zawadzki M. Corpus der römischen Funde im europäischen Barbaricum. Polen 6. Krajna (mit Randgebiet – von der Brda bis zur Weichsel). Kraków: PAU 2023, 110 S.).

Новини

• 14-15 березня в Археологічному музеї в Біскупіні пройшов майстер-клас з експериментальної археології для студентів Факультету археології Варшавського університету, Інституту археології Ягеллонського університету та Інституту археології Лодзинського університету. Фото з цієї цікавої події можна подивитись за посиланням.
• 21 березня у Грубешові, Люблінське воєводство, відбулась науково-популярна конференція «Віхи грубешівської археології». Окрім прослуховування цікавих доповідей знаних археологів про найбільш захоплюючі дослідження у регіоні, зокрема проф. А. Коковського, проф. Б. Нєзабітовської-Вішневської, мгр Б. Бартецького, учасники також відвідали будівництво археологічного музею у «Готськім селі у Масломенчі» («Wioska Gotów w Masłomęczu»).
• Наприкінці березня керівник охорони пам’яток Люблінського воєводства повідомив про відкриття у грубешівському повіті, ймовірно, найстаршої мідної сокири у Польщі. Мова йде про нещодавню знахідку біля с. Матче. Є припущення, що сокира відноситься до трипільської культури.
• Портал «Nauka w Polsce» повідомляє що у березні археологами з Університету Миколи Коперника було відкрито поховання в комплексі Святого Духа 13-го століття біля Монастирської брами в Торуні. Це одне з найстаріших кладовищ Торуня. Професор Войцех Худзяк, керівник Інституту археології Університету Миколи Коперника, вважає, що там можуть бути ще сотні поховань.

Анонси конференцій та семінарів

• 23-25 квітня у Інституті археології та етнології Польської академії наук та на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться наукова конференція, присвячена кераміці Нового часу «Europa Postmediaevalis 2024: Patterns & Inspirations». Послухати доповіді можна буде також онлайн. З програмою конференції та іншими деталями можна ознайомитись за посиланням.
• 23-24 травня 2024 року в Центрі докторських школ Лодзинського університету планується проведення студентсько-аспірантської наукової конференції «Річка, долина, прадолина в міждисциплінарних дослідженнях» («Rzeka, dolina, pradolina w badaniach interdyscyplinarnych»). Захід адресований, зокрема, представникам гуманітарних наук та наук про Землю. Реєстрація відкрита до 7 квітня. Зареєструватися можна за цим посиланням.
• Інститут археології Вроцлавського університету, Відділення Польської академії наук у Вроцлаві, Сленжанський Музей імені Станіслава Дунаєвського в Соботці та Сленжанський культурний центр в Соботці запорошують на 23-й Сілезький археологічний симпозіум (23. Śląskie Sympozjum Archeologiczne), який відбудеться 25-28 вересня 2024 року у місті Соботка (Нижня Сілезія). До участі запрошуються як автори доповідей та постерів, так і учасники дискусій та слухачі, які цікавляться сучасною археологічною картиною Сілезії. Заявки та запитання щодо участі можна надсилати на адрес symp.iar@uwr.edu.pl.
• 11-12 червня 2024 року Інститут археології Марії Кюрі-Складовської у Любліні та Замковий музей у Сандомирі організують XXXIX конференцію «Археологічні дослідження в Центрально-Східній Польщі, Західній Білорусі та Україні у 2023 році» (XXXIX Konferencja „Badania archeologiczne w Polsce środkowowschodniej, zachodniej Białorusi i Ukrainie”). Традиційно ці конференції відбувались у Замку в Любліні восени кожного року, проте цього разу організатори запрошують до Замкового музею у Сандомирі. Конференція відбудеться у змішаному форматі. Заявки на участь можна висилати на адрес nazamku@gmail.com до 20 квітня.

Вистави

• На початку березня у Археологічному музеї у Вроцлаві відкрилась виставка артефактів, які походять зі старовинних Вроцлавських «кабінетів курйозів» (або кунсткамер), які належали заможним мешканцям міста: чиновникам, купцям, фармацевтам. На виставці, окрім іншого, можна побачити етруські поховальні урни, кістки мамонта, старовинні монети та прикраси. Експозиція буде діяти до вересня 2024 року.
• 18 березня в Археологічному музеї в Познані відкрилась виставка «Городище Хотинець. Західна брама Скіфії» («Grodzisko w Chotyńcu. Zachodnia brama Scytii»). На експозиції представлено понад 100 артефактів зі скіфського поселення (VII-V ст. до н.е.), в тому числі майже повністю реконструйована грецька амфора для вина з майстерні в Клазоменах. Авторами виставки є проф. С. Чопек та проф. К. Трибала-Завіслак.

Публікації

• З невеликим запізненням у серії Studia nad Gospodarką Surowcami Krzemiennymi w Pradziejach (tom 10) опубліковані матеріали конференції «Krzemień jurajski w pradziejach» («Юрський кремінь у доісторичний період»), яка відбулась у Кракові 28-30 вересня 2017 року. Публікація доступна за посиланням (посилання).
• Наприкінці березня у видавництві Варшавського університету, в серії Światowit Supplement Series C: Pontica et Caucasica вийшла друком збірка статей «Chrysomallos. Polish Archaeologists in the Black Sea Region» («Chrysomallos. Польські археологи у Чорноморському регіоні») (M. Матера, Р. Карасєвіч-Шчипьорський (ред.), Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024, 237 p.). Збірка присвячена пам’яті двох відомих грузинських археологів – проф. Амірана Кахідзе та проф. Шота Мамуладзе. Електронна версія збірки доступна за посиланням (посилання).
• В березні вийшла надзвичайно цікава науково-популярна книжка Монікі Байки «Відкриття у археологічному раю: від Опатова до Сандомира» (Bajka B. Odkrycia w archeologicznym raju: od Opatowa do Sandomierza, Klimontów: Trzy Epoki Monika Bajka, 2024, 88 s.). Книжка запрошує у подорож до археологічного раю на Сандомирській височині, де знаходиться кілька десятків археологічних пам’яток у понад двадцяти містечках, розташованих між Опатовим і Сандомиром, переважно вздовж долини річки Опатівки та в самих містечках. Підробиці можна знайти тут.
• В березні на Факультеті археології Варшавського університету, з невеликим запізненням вийшла колективна монографія «Родинний склеп Вейхерів у парафіяльному костелі в Пуцьку» («Krypta grobowa rodu Wejherów w kościele parafialnym w Pucku») (К. Блюсєвіч, М. Старський (ред.), Warszawa: Wydział Archeologii UW, 2023, 196 s.). Книга доступна онлайн за посиланням (посилання).
• В березні у Торуні вийшла друком колективна монографія «Villisaz – ośrodek krzyżackiego komturstwa w ziemi chełmińskiej. Wyniki prac badawczych w Wieldządzu (stanowiska 1 i 21)» (Д. Полинський (ред.), Toruń: Jagielloński Instytut Wydawniczy, 274 s.). Книгу можна завантажити за посиланням (посилання).
• Редакція журналу «Acta Universitatis Nicolai Copernici. Archeologia» запрошує до надсилання статей до 40 тому видання. Деталі можна знайти тут. Статті з тому 39 можна переглянути за посиланням (посилання).

 Новини

• 1 лютого в Інституті археології та етнографії Польської академії наук у м. Варшава відбулась лекція др. Альфреда Твардецького «Роль Ольвії Понтійської в готський та гунський періоди. Перші результати польських розкопок» («Rola Olbii Pontyjskiej w okresie gockim i huńskim. Pierwsze wnioski z polskich wykopalisk»). Доповідь викликала велику дискусію.
• В середині лютого у містечку Свідниця (Нижня Сілезія) під час ремонтних робіт з реконструкції вулиці Крашовицької були знайдені дві амфори лужицької культури, які датуються бл. 750 – 650 рр. до н.е. Ймовірно, вони походять з поховання. Знахідка була зроблена на території могильника лужицької культури, який було знайдено в середині XIX ст. і тільки частково досліджено на початку ХХ ст.
• 15 лютого до Регіонального музею у Радомсько, у Лодзькому воєводстві, були передані речі – елементи озброєння пшеворської культури – знайдені скарбошукачами під час зйомок програми „Шукачі історії”. Деталі та фото знахідок – за посиланням.
• В першій половині лютого, під час будівництва Хелмської (Люблінської) об’їзної дороги виявлено поховання, яке пов’язують з неолітичною культурою кулястих амфор та датують 2500 – 2000 роками до н.е. Серед знахідок – скелет похованої дитини та скелети сільськогосподарських тварин. Крім того, у селі Сребжище було знайдено більше десятка житлових споруд і кілька стовпових конструкцій, які датуються 700-400 роками до н.е.
• У лютому, у Слубіцькому повяті (Любуське воєводство), на місці, відомому як Рисяче поле, члени товариства „Drossen Lubuskie”, за допомогою металошукачів (діяльність була можлива на підставі офіційного дозволу, виданого офіцером з охорони історичних пам’яток Любуського воєводства) знайшли розораний скарб предметів бронзової доби. Скарб складався з трьох серпів, двох сокир, чотирьох браслетів (три з яких орнаментовані), шести кілець, двох фрагментів стрижнів і фрагмента бронзової булавки. Детальніше про знахідку та її фото – за посиланням.

Інформаційний бюлетень також доступний на сайті Факультету археології Варшавського університету за посиланням.

Анонси конференцій та семінарів

• Колеги з Жешувського університету та Лейбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи в Лейпцигу (GWZO) організують цикл онлайн-семінарів за участю провідних вчених з Європи та США, присвячених країнам так званої Візантійської співдружності в Середньовіччі під назвою «Абетка європейської спадщини. Археологія Візантійської Співдружності» («ABC of European Heritage. Archaeology of the Byzantine Commonwealth»). Ця ініціатива є частиною проєкту „Ex oriente lux – модернізація та інтернаціоналізація досліджень спадщини східної Польщі”, що фінансується з коштів Міністерства науки та вищої освіти та бюджету GWZO. Перший семінар відбувся 26-29 лютого, наступні плануються 13-16 травня та 10-13 червня 2024 р. На сторінці нашої Лабораторії у Фейсбук ми повідомимо про деталі участі у семінарі в якості слухачів.
• 6 березня на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться засідання Семінару з археології Центральної Європи у I тис. до н.е. «Sideros». В числі інших планується доповідь професора, др. габ. Марціна Ігначака на тему «Фортеці України. Дослідження системи «скіфських» городищ раннього залізного віку на території Поділля».
• 8 березня Центр середньовічної археології країн Балтії Інституту археології і етнографії Польської академії наук запрошує на онлайн конференцію «Стан та потреби дослідження ремісничого виробництва в середні віки та новий час» („Stan i potrzeby badań nad wytwórczością rzemieślniczą w średniowieczu i nowożytności”). З програмою конференції можна ознайомитись за посиланням.
• 18-22 березня на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться П’ята наукова конференція «Минуле має майбунє!». В рамах конференції запланована робота сесії «Археологія і нумізматика Східної Європи. Міжрегіональні контакти у Східній та Центральній Європі у І тисячолітті н.е.», яку організує наша Лабораторія. Програму конференції можна подивитись за посиланням, де незабаром також будуть опубліковані абстракти доповідей, а також інші організаційні деталі.
• 23-25 квітня у Варшаві вібудеться Четверта Європейська конференція “Europa Postmedievalis”. Темою цьогорічної конференції буде кераміка та її роль у глобалізації в сучасний період. Приймання тез доповідей завершився, але ще є можливість зареєструватися та взяти участь у конференції в якості гостя (посилання).
• Інститут археології і етнографії Польської академії наук запрошує магістрів та аспірантів приняйти участь у конференції «Remembrance, Religion and Secularity in Central and Eastern Europe and beyond» («Пам’ять, релігія і світськість у Центрально-Східній Європі та за її межами»), яка відбудеться у Варшаві 13-15 червня 2024 р. Подробиці за посиланням.
• Факультет Археології Варшавскького університету запрошує до участі у четвертій науковій конференції «Chrysomallos. Польські археологи на Чорному морі та Кавказі». Захід відбудеться 11 та 12 квітня 2024 року в приміщенні Археологічного факультету. Конференція планується повністю в гібридному форматі. Заявки (назва доповіді, місце праці та посади/звання автора(ів), контактні дані, коротка анотація) слід надсилати на chrysomallos@gmail.com до 31 березня 2024 року.

Вистави

• 8 лютого у Замковому музеї в Сандомирі (Muzeum Zamkowe w Sandomierzu) відкрилась тимчасова вистава «Крихти Античності ­– римські імпорти на польських землях» («Okruchy Antyku – importy rzymskie na ziemiach polskich»). Вистава, яка діятиме до 15 травня 2024 року, включає артефакти з музейних археологічних колекцій з Кракова, Лодзі, Любліна, Вроцлава, Познані, Стальової Волі та Сандомиру. Загалом на виставці представлено кілька сотень артефактів, серед яких: посудини terra sigillata, римські мечі, бронзові та срібні прикраси, бурштинові та скляні намиста, статуя Вакха, реліквії з поховань князів у Гебултові та Сандомирі-Краківці, а також багато інших артефактів.
• 10 лютого в Археологічному музеї міста Гдиня відкрилась тимчасова вистава «Odkryj w Gdyni nieoczywiste. Pradzieje» («Відкрий для себе неочевидне в Гдині. Передісторія»). Ця вистава є розповідю про найдавнішу історію сучасної Гдині, на якій відвідуівачі мають можливість познайомитися зі знахідками пізньої бронзи та раннього залізного віку. Вистава діятиме до 31 грудня 2024 року.
• 13 лютого у Національному музеї у Вроцлаві відкрилась виставка «Від денара до злотого», яка присвячена історії грошового обігу на территорії Польщі. Відвідувачі побачать середньовічні монети (денарії, пов’язані з Болеславом Хоробрим та Болеславом Кривоустим), півгроші Ягеллонів, срібні монети Корони, Литви та Гданська, золоті дукати, монети Листопадового повстання, розмінні монети Другої Речі Посполитої та Польської Народної Республіки, а також зразки монет міжвоєнного періоду. Всі експонати походять з Національного музею у Вроцлаві. Вистава відкрита для відвідування до 1 вересня 2024 року.

Публікації

• В видавництві Brepols вийшла друком монографія декана Факультету археології Варшавського університету, професора, др. габ. Бартоша Контного «The Archaeology of War Studies on Weapons of Barbarian Europe in the Roman and Migration Period» («Археологія війни. Дослідження зброї варварської Європи в римський час і у епоху Великого переселення народів»). Книга є доповненим і розширеним перекладом польського видання „Archeologia wojny Studia nad uzbrojeniem barbarzyńskiej Europy okresu wpływów rzymskich i wędrówek ludów” (Oświęcim: Napoleon V, 2019). Електронну версію нової книги можна звантажити за посиланням.
• Вийшов друком черговий, 25-й том „Wratislavia Antiqua”, у якому публікується докторська дисертація Агати Мацьончик „Рослини в поховальних церемоніях у Польщі та Європі на північ від Альп (13-18 століття)” («Plants in Funeral Ceremonies in Poland and Europe North of the Alps (13th-18th Centuries)»). Книгу можна звантажити за посиланням.
• 29 лютого на Факультеті Історії та археології Університету Марії Кюрі-Складовської у Любліні відбулась презентація колективної монографії Bartecki B., Hyrchała A., Myzgin K. (eds), The Cichobórz Hoard. Studies on the Deposit of Roman Denarii and Their Imitations / Skarb z Cichobórza. Studia nad depozytem rzymskich denarów oraz ich naśladownictw (Hrubieszów: Muzeum im. ks. Stanisława Staszica w Hrubieszowie, 2023, 511 pp.). Монографія є підсумком дворічного інтердисциплінарного проєкту з дослідження унікального, одного з найбільших в історії Польщі, скарбів римських монет (1776 екз). Скарб був випадково знайдений фермером Маріушем Дилем під час польових робіт та у березні 2020 року передано до Музею ім. кс. Ст. Стащіца у Грубешові. На місці знахідки були проведені археологічні роботи, які виявили додаткові монети, а також інші знахідки. Електронну версію книги можна звантажити тут.

In memoriam

• 5 лютого у Варшаві перестало битися серце видатного польського археолога, багаторічного працівника Варшавського університету, відомого знавця римських мозаїк, др. габ. Марка Тиціана Ольшевського (1962-2024). Світла пам’ять колезі.

Новини

• В грудню 2023 – напочатку січня 2024 р. найбільший у Польщі популярно-науковий археологічний портал «Archeologia Żywa» («Жива археологія») провів відкрите голосування на топ-10 найважливіших відкриттів польської археології у 2023 році «Археологічні сенсації 2023». Так, найкращим документальним фільмом на археологічну тематику став фільм Кшиштофа Палушиньського (PalFIlmStudio) «Бронзовий скіпетр. Символ цивілізаційних змін». Найбільш унікальним артефактом визнано гральний кістяний кубик, знайдений на кельтському поселенні у Самборовіцах. Найважливішим скарбом 2023 року обрано скарб більш ніж 100 брактеатів, які датуються XIII ст. А найважливішим археологічним відкриттям у Польщі минулого року визнано дерев’яну дорогу XV ст. в ідеальному стані, яку дослідили у Лекно у Великопольському воєводстві. Про ці та інші найважливіші події польської археології у 2023 році можна прочитати за посиланням.
• 12 січня 2024 р. у Влоцлавку (центральна Польща), під час робіт з поглиблення дна Вісли в районі порту, біля вул. Півної, робітник знайшов середньовічний меч, який датується IX-X ст.
• В середині січня 2024 року до Люблінської воєводської служби охорони пам’яток (Lubelski Wojewódzki Konserwator Zabytków), був переданий унікальний скарб, який складався з більше ніж десяти залізних предметів озброєння пшеворської культури. Комплекс був знайдений пошуківцями біля міста Грубешів на сході Польщі та добровільно переданий до Музею імені Кс. С. Стащіца у цьому місті. Його дослідженням будуть займатися спеціалісти з Факультету археології Варшавського університету.
• Наприкінці січня 2024 року польське видання National Geographic повідомило про відкриття біля села Папово Бискупє у Куявсько-Поморському воєводстві пам’ятки лужицької культури періоду бронзи, яка могла бути ритуальним місцем. Під час досліджень, яке проводили спеціалісти Торуньського університету імені Миколая Коперника, було знайдено десятки людських костяків, більше 500 бронзових предметів та ін. Подробиці можна прочитати тут. Перші наукові результати представлені за посиланням.

Czytaj dalej „Інформаційний бюлетень 01 (2024)”