Autor: kvmyzgin

Opublikowane w

Інфармацыйны бюлетэнь 02 (2024)

Навіны

  • 1 лютага ў Інстытуце археалогіі і этнаграфіі Польскай Акадэміі навук у Варшаве адбылася лекцыя др. Альфрэда Твардзецкага «Роля Ольвіі Пантыйскай у гоцкім і гунскім перыядах. Першыя вынікі польскіх раскопак» («Rola Olbii Pontyjskiej w okresie gockim i huńskim. Pierwsze wnioski z polskich wykopalisk»). Даклад выклікаў вялікую дыскусію.
  • У сярэдзіне лютага ў мястэчку Свідніца (Ніжняя Сілезія) пад час рамонтных работ па рэканструкцыі вуліцы Крашавіцкай былі знойдзены дзве амфары лужыцкай культуры, якія датуются каля 750–650 гг. да н.э. Верагодна, яны паходзяць з пахавання. Знаходка была зроблена на терыторыі магільніка лужыцкай культуры, які быў выяўлены ў сярэдзіне XIX ст. і толькі часткова даследаваны ў пачатку ХХ ст.
  • 15 лютага ў Рэгіянальны музей у Радомску (Лодзьскае ваяводства), былі перададзены рэчы – элементы ўзбраення пшеворскай культуры, якія былі знойдзены скарбашукальнікамі пад час здымак праграмы „Шукальнікі гісторыі”. Дэталі і фота знаходак – па спасылцы.
  • У першай палове лютага, пад час будаўніцтва Хелмскай (Люблінскай) аб’язной дарогі выяўлена пахаванне, якое звязваецца з неалітычнай культурай шарападобных амфар і датуецца 2500–2000 гг. да н.э. Сярод знаходак – шкілет пахаванага дзіцяці і шкілеты сельскагаспадарчых жывёлаў. Апрача таго, у вёсцы Срэбжышча было знойдзена больш за дзесятак жытлаў і некалькі слупавых канструкцый, якія датуться 700-400 роками до н.е.
  • У лютым у Слубіцкім павеце (Любушскае ваяводства), на месцы, вядомым як Рысье поле, сябры таварыства „Drossen Lubuskie”, пры дапамозе металашукальнікаў (іх дзейнасць была магчымая на падставе афіцыйнага дазвола, які быў выдададзены афіцэрам з Аховы гістарычнай спадчыны Любушскага ваяводства) знайшлі разараны скарб прадметаў эпохі бронзы. Скарб складаўся з трох сярпоў, дзвюх сякер, чатырох бранзалетаў (тры з якіх арнаментаваныя), шасці кольцаў, двух фрагментаў стрыжняў і фрагмента бронзавай шпількі. Дэтальней пра знаходку і яе фота – па спасылцы.

Анонсы канференцый і семінараў

  • Калегі з Жешуўскага ўніверсітэта і Лейбніц-Інстытута гісторіі і культуры Цэнтральнай і Усходняй Еўропы ў Лейпцыгу (GWZO) арганізуюць цыкл анлайн-семінараў з удзелам вядучых навукоўцаў з Еўропы і ЗША, присвечаных краінам так званай Візантыйскай садружнасці ў сярэднявеччы пад назваю «Алфавіт еўрапейскай спадчыны. Археалогія Візантыйскай Садружнасці» («ABC of European Heritage. Archaeology of the Byzantine Commonwealth»). Гэтая ініцыятыва з’яўляецца часткаю праэкта „Ex oriente lux – мадэрнізацыя і інтэрнацыяналізацыя даследаванняў усходняй Польшчы”, які фінансуецца са сродкаў Міністэрства навукі і вышэшай адукацыі (№ NdS/543907/2021/202) і бюджэту GWZO. Першы семінар адбыўся 26–29 лютага, наступныя плануюцца 13–16 мая і 10–13 чэрвеня 2024 р. На старонцы нашай Лабараторыі ў Фэйсбуку мы паведамім пра дэталі удзелу ў семінары ў якасці слухачоў.
  • 6 сакавіка на Факультэце археалогіі Варшаўскага ўніверсітэта адбудзецца паседжанне Семінара па археалогіі Цэнтральнай Еўропы ў I тыс. да н.э. «Sideros». Сярод іншых плануецца даклад прафесара, др. хаб. Марціна Ігначака на тэму «Крэпасці Украіны. Вывучэнне сістэмы «скіфскіх» гарадзішчаў ранняга жалезнага веку на тэрыторыі Падолля».
  • 8 сакавіка Цэнтр сярэднявечнай археалогіі краін Балтыі Інстытута археалогіі і этнаграфіі Польскай акадэміі навук запрашае на анлайн-канферэнцыю „Стан і патрэбы даследавання рамеснай вытворчасці ў сярэднія вякі і новы час” („Stan i potrzeby badań nad wytwórczością rzemieślniczą w średniowieczu i nowożytności”). З праграмаю канферэнцыі можна азнаёміцца па спасылцы.
  • 18-22 сакавіка на Факультэце археалогіі Варшаўскага ўніверсітэта адбудзецца Пятая навуковая канферэнцыя «Мінулае мае будучыню». У рамках канферэнцыі запланавана работа сесіі «Археалогія і нумізматыка Усходняй Еўропы. Міжрэгіянальныя кантакты ва Ўсходняй і Цэнтральнай Еўропе ў І тысячагоддзі н.э.», якую арганізуе нашая Лабараторыя. Праграму канферэнцыі можна пабачыць па спасылцы, дзе неўзабаве таксама будуць апублікаваны тэзісы дакладаў, а таксама іншыя арганізацыйныя дэталі.
  • 23-25 красавіка ў Варшаве адбудзецца Чацвертая Еўрапейская канферэнцыя “Europa Postmedievalis”. Тэмаю сёлетняй канферэнцыі будзе кераміка і яе роля ў глабалізацыі ў сучасны перыяд. Прыём тэзісаў дакладаў завершаны, але яшчэ ёсць магчымасць зарэгістравацца і ўзяць удзел у канферэнцыі ў якасці госця (спасылка).
  • Інстытут археалогіі і этнаграфіі Польскай акадэміі навук запрашае магістраў і аспірантаў прыняць удзел у канферэнцыі «Remembrance, Religion and Secularity in Central and Eastern Europe and beyond» («Памяць, рэлігія і секулярызм у Цэнтральнай і Ўсходняй Еўропе і за яе межамі»), якая адбудзецца ў Варшаве 13-15 чэрвеня 2024 г. Падрабязнасці па спасылцы.
  • Факультэт Археалогіі Варшаўскага Ўніверсітэта запрашае да ўдзелу ў Чацвёртай навуковай канферэнцыі «Chrysomallos. Польскія археолагі на Чорным моры і Каўказе». Мерапрыемства адбудзецца 11 і 12 красавіка 2024 г. у будынку Факультэта Археалогіі. Канферэнцыя плануецца цалкам у гібрыдным фармаце. Заяўкі (назва дакладу, месца працы і пасада/званне аўтара(ў), кантактныя дадзеныя, кароткая анатацыя) трэба дасылаць на chrysomallos@gmail.com да 31 сакавіка 2024 г.

Выставы

  • 8 лютага ў Замкавым музеі ў Сандаміры (Muzeum Zamkowe w Sandomierzu) адкрылася часовая выстава «Крошкі антычнасці – рымскія імпарты на польскіх землях» («Okruchy Antyku – importy rzymskie na ziemiach polskich»). Выстава, якая будзе працаваць да 15 мая 2024 г., уключае артэфакты з музейных археалагічных калекцый з Кракава, Лодзі, Любліна, Уроцлава, Познані, Сталёвай Волі і Сандаміра. Разам на выставе прадстаўлена некалькі соцень артэфактаў, сярод якіх: пасудзіны terra sigillata, рымскія мячы, бронзавыя і срэбраныя ўпрыгажэнні, бурштынавыя і шкляныя каралі, статуя Вакха, рэліквіі з княскіх пахаванняў у Гебултаве і Сандаміры-Кракоўцы, а таксама шмат іншых артэфактаў.
  • 10 лютага ў музеі горада Гдыні адкрылася часовая выстава «Odkryj w Gdyni nieoczywiste. Pradzieje» («Адкрыйце для сябе невідавочнае ў Гдыні. Перадгісторыя»). Гэтая выстава з’яўляецца апаяданнем пра найстарыжытнейшую гісторыю сучаснай Гдыні, на якой наведвальнікі маюць магчымасць азнаёміцца са знаходкамі позняй бронзы і ранняга жалезнага веку. Выстава будзе працаваць да 31 снежня 2024 г.
  • 13 лютага ў Нацыянальным музеі ва Ўроцлаве адкрылася выстава «Ад дэнарыя да злотага», якая прысвечана гісторыі грашовага абарачэння на тэрыторыі Польшчы. Наведвальнікі пабачаць сярэднявечныя манеты (дэнарыі, звязаныя з Баляславам Храбрым і Баляславам Крываустым), паўгрошы Ягелонаў, срэбраныя манеты Кароны, Літвы і Гданьска, залатыя дукаты, манеты Лістападаўскага паўстання, разменныя манеты Другой Рэчы Паспалітай і Польскай Народнай Рэспублікі, а таксама ўзоры манет міжваеннага перыяду. Усе экспанаты паходзяць з Нацыянальнага музея ва Ўроцлаве. Выстава адкрыта для наведвання да 1 верасня 2024 г.

Публікації

  • У выдавецтве Brepols апублікавана манаграфія дэкана Факультета археалогіі Варшаўскага ўніверсітэта, прафесара, др. хаб. Барташа Контнага «The Archaeology of War. Studies on Weapons of Barbarian Europe in the Roman and Migration Period» («Археалогія вайны. Даследаванні зброі варварскай Еўропы ў рымскі час і эпоху Вялікага перасялення народаў»). Кніга з’яўляецца дапаўненнем і пашыраным перакладам польскага выдання „Archeologia wojny. Studia nad uzbrojeniem barbarzyńskiej Europy okresu wpływów rzymskich i wędrówek ludów” (Oświęcim: Napoleon V, 2019). Электронную версію новай кнігі можна спампаваць па спасылцы.
  • Выйшаў з друку чарговы, 25-ы том „Wratislavia Antiqua”, у якім апублікавана доктарская дэсертацыя Агаты Мацёнчык „Расліны ў пахавальных цырымоніях у Польшчы і Еўропе на поўнач ад Альп (13-18 стагоддзі)” («Plants in Funeral Ceremonies in Poland and Europe North of the Alps (13th-18th Centuries)»). Кнігу можна спампаваць па спасылцы.
  • 29 лютага на Факультэце гісторыі і археалогіі Ўніверсітэта Марыі Кюры-Складоўскай у Любліне адбылася прэзентацыя калектыўнай манаграфіі Bartecki B., Hyrchała A., Myzgin K. (eds), The Cichobórz Hoard. Studies on the Deposit of Roman Denarii and Their Imitations / Skarb z Cichobórza. Studia nad depozytem rzymskich denarów oraz ich naśladownictw (Hrubieszów: Muzeum im. ks. Stanisława Staszica w Hrubieszowie, 2023, 511 pp.). Манаграфія з’яўляецца падсумаваннем двугадовага інтэрдысцыплінарнага праэкта па даследаванню ўнікальнага, аднаго з найвялікшых ў гісторыі Польшчы, скарба рымскіх манет (1776 экз.). Скарб быў выпадкова знойдзены фермерам Марыюшам Дылям пад час палявых работ і ў сакавіку 2020 г. передадзены ў Музей імя кс. Ст. Сташыца ў Грубешове. На месцы знаходкі былі праведзены археалагічныя работы, пад час якіх былі выяўлены дадатковыя манеты, а таксама іншыя знаходкі. Электронную версію кнігі можна спампаваць тут.

In memoriam

Opublikowane w

Інформаційний бюлетень 02 (2024)

 Новини

  • 1 лютого в Інституті археології та етнографії Польської академії наук у м. Варшава відбулась лекція др. Альфреда Твардецького «Роль Ольвії Понтійської в готський та гунський періоди. Перші результати польських розкопок» («Rola Olbii Pontyjskiej w okresie gockim i huńskim. Pierwsze wnioski z polskich wykopalisk»). Доповідь викликала велику дискусію.
  • В середині лютого у містечку Свідниця (Нижня Сілезія) під час ремонтних робіт з реконструкції вулиці Крашовицької були знайдені дві амфори лужицької культури, які датуються бл. 750 – 650 рр. до н.е. Ймовірно, вони походять з поховання. Знахідка була зроблена на території могильника лужицької культури, який було знайдено в середині XIX ст. і тільки частково досліджено на початку ХХ ст.
  • 15 лютого до Регіонального музею у Радомсько, у Лодзькому воєводстві, були передані речі – елементи озброєння пшеворської культури – знайдені скарбошукачами під час зйомок програми „Шукачі історії”. Деталі та фото знахідок – за посиланням.
  • В першій половині лютого, під час будівництва Хелмської (Люблінської) об’їзної дороги виявлено поховання, яке пов’язують з неолітичною культурою кулястих амфор та датують 2500 – 2000 роками до н.е. Серед знахідок – скелет похованої дитини та скелети сільськогосподарських тварин. Крім того, у селі Сребжище було знайдено більше десятка житлових споруд і кілька стовпових конструкцій, які датуються 700-400 роками до н.е.
  • У лютому, у Слубіцькому повяті (Любуське воєводство), на місці, відомому як Рисяче поле, члени товариства „Drossen Lubuskie”, за допомогою металошукачів (діяльність була можлива на підставі офіційного дозволу, виданого офіцером з охорони історичних пам’яток Любуського воєводства) знайшли розораний скарб предметів бронзової доби. Скарб складався з трьох серпів, двох сокир, чотирьох браслетів (три з яких орнаментовані), шести кілець, двох фрагментів стрижнів і фрагмента бронзової булавки. Детальніше про знахідку та її фото – за посиланням.

Інформаційний бюлетень також доступний на сайті Факультету археології Варшавського університету за посиланням.

Анонси конференцій та семінарів

  • Колеги з Жешувського університету та Лейбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи в Лейпцигу (GWZO) організують цикл онлайн-семінарів за участю провідних вчених з Європи та США, присвячених країнам так званої Візантійської співдружності в Середньовіччі під назвою «Абетка європейської спадщини. Археологія Візантійської Співдружності» («ABC of European Heritage. Archaeology of the Byzantine Commonwealth»). Ця ініціатива є частиною проєкту „Ex oriente lux – модернізація та інтернаціоналізація досліджень спадщини східної Польщі”, що фінансується з коштів Міністерства науки та вищої освіти та бюджету GWZO. Перший семінар відбувся 26-29 лютого, наступні плануються 13-16 травня та 10-13 червня 2024 р. На сторінці нашої Лабораторії у Фейсбук ми повідомимо про деталі участі у семінарі в якості слухачів.
  • 6 березня на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться засідання Семінару з археології Центральної Європи у I тис. до н.е. «Sideros». В числі інших планується доповідь професора, др. габ. Марціна Ігначака на тему «Фортеці України. Дослідження системи «скіфських» городищ раннього залізного віку на території Поділля».
  • 8 березня Центр середньовічної археології країн Балтії Інституту археології і етнографії Польської академії наук запрошує на онлайн конференцію «Стан та потреби дослідження ремісничого виробництва в середні віки та новий час» („Stan i potrzeby badań nad wytwórczością rzemieślniczą w średniowieczu i nowożytności”). З програмою конференції можна ознайомитись за посиланням.
  • 18-22 березня на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться П’ята наукова конференція «Минуле має майбунє!». В рамах конференції запланована робота сесії «Археологія і нумізматика Східної Європи. Міжрегіональні контакти у Східній та Центральній Європі у І тисячолітті н.е.», яку організує наша Лабораторія. Програму конференції можна подивитись за посиланням, де незабаром також будуть опубліковані абстракти доповідей, а також інші організаційні деталі.
  • 23-25 квітня у Варшаві вібудеться Четверта Європейська конференція “Europa Postmedievalis”. Темою цьогорічної конференції буде кераміка та її роль у глобалізації в сучасний період. Приймання тез доповідей завершився, але ще є можливість зареєструватися та взяти участь у конференції в якості гостя (посилання).
  • Інститут археології і етнографії Польської академії наук запрошує магістрів та аспірантів приняйти участь у конференції «Remembrance, Religion and Secularity in Central and Eastern Europe and beyond» («Пам’ять, релігія і світськість у Центрально-Східній Європі та за її межами»), яка відбудеться у Варшаві 13-15 червня 2024 р. Подробиці за посиланням.
  • Факультет Археології Варшавскького університету запрошує до участі у четвертій науковій конференції «Chrysomallos. Польські археологи на Чорному морі та Кавказі». Захід відбудеться 11 та 12 квітня 2024 року в приміщенні Археологічного факультету. Конференція планується повністю в гібридному форматі. Заявки (назва доповіді, місце праці та посади/звання автора(ів), контактні дані, коротка анотація) слід надсилати на chrysomallos@gmail.com до 31 березня 2024 року.

Вистави

  • 8 лютого у Замковому музеї в Сандомирі (Muzeum Zamkowe w Sandomierzu) відкрилась тимчасова вистава «Крихти Античності ­– римські імпорти на польських землях» («Okruchy Antyku – importy rzymskie na ziemiach polskich»). Вистава, яка діятиме до 15 травня 2024 року, включає артефакти з музейних археологічних колекцій з Кракова, Лодзі, Любліна, Вроцлава, Познані, Стальової Волі та Сандомиру. Загалом на виставці представлено кілька сотень артефактів, серед яких: посудини terra sigillata, римські мечі, бронзові та срібні прикраси, бурштинові та скляні намиста, статуя Вакха, реліквії з поховань князів у Гебултові та Сандомирі-Краківці, а також багато інших артефактів.
  • 10 лютого в Археологічному музеї міста Гдиня відкрилась тимчасова вистава «Odkryj w Gdyni nieoczywiste. Pradzieje» («Відкрий для себе неочевидне в Гдині. Передісторія»). Ця вистава є розповідю про найдавнішу історію сучасної Гдині, на якій відвідуівачі мають можливість познайомитися зі знахідками пізньої бронзи та раннього залізного віку. Вистава діятиме до 31 грудня 2024 року.
  • 13 лютого у Національному музеї у Вроцлаві відкрилась виставка «Від денара до злотого», яка присвячена історії грошового обігу на территорії Польщі. Відвідувачі побачать середньовічні монети (денарії, пов’язані з Болеславом Хоробрим та Болеславом Кривоустим), півгроші Ягеллонів, срібні монети Корони, Литви та Гданська, золоті дукати, монети Листопадового повстання, розмінні монети Другої Речі Посполитої та Польської Народної Республіки, а також зразки монет міжвоєнного періоду. Всі експонати походять з Національного музею у Вроцлаві. Вистава відкрита для відвідування до 1 вересня 2024 року.

Публікації

  • В видавництві Brepols вийшла друком монографія декана Факультету археології Варшавського університету, професора, др. габ. Бартоша Контного «The Archaeology of War Studies on Weapons of Barbarian Europe in the Roman and Migration Period» («Археологія війни. Дослідження зброї варварської Європи в римський час і у епоху Великого переселення народів»). Книга є доповненим і розширеним перекладом польського видання „Archeologia wojny Studia nad uzbrojeniem barbarzyńskiej Europy okresu wpływów rzymskich i wędrówek ludów” (Oświęcim: Napoleon V, 2019). Електронну версію нової книги можна звантажити за посиланням.
  • Вийшов друком черговий, 25-й том „Wratislavia Antiqua”, у якому публікується докторська дисертація Агати Мацьончик „Рослини в поховальних церемоніях у Польщі та Європі на північ від Альп (13-18 століття)” («Plants in Funeral Ceremonies in Poland and Europe North of the Alps (13th-18th Centuries)»). Книгу можна звантажити за посиланням.
  • 29 лютого на Факультеті Історії та археології Університету Марії Кюрі-Складовської у Любліні відбулась презентація колективної монографії Bartecki B., Hyrchała A., Myzgin K. (eds), The Cichobórz Hoard. Studies on the Deposit of Roman Denarii and Their Imitations / Skarb z Cichobórza. Studia nad depozytem rzymskich denarów oraz ich naśladownictw (Hrubieszów: Muzeum im. ks. Stanisława Staszica w Hrubieszowie, 2023, 511 pp.). Монографія є підсумком дворічного інтердисциплінарного проєкту з дослідження унікального, одного з найбільших в історії Польщі, скарбів римських монет (1776 екз). Скарб був випадково знайдений фермером Маріушем Дилем під час польових робіт та у березні 2020 року передано до Музею ім. кс. Ст. Стащіца у Грубешові. На місці знахідки були проведені археологічні роботи, які виявили додаткові монети, а також інші знахідки. Електронну версію книги можна звантажити тут.

In memoriam

Back to top