Autor: kvmyzgin

Opublikowane w

Інфармацыйны бюлетэнь 03 (2024)

Навіны

  • 14-15 сакавіка ў Археалагічным музеі ў Біскупіне прайшоў майстар-клас па эксперыментальнай археалогіі для студэнтаў археалагічнага факультэта Варшаўскага ўніверсітэта, Інстытута археалогіі Ягелонскага ўніверсітэта і Інстытута археалогіі Лодзінскага ўніверсітэта. Фота з гэтай цікавай падзеі можна пабачыць па спасылцы.
  • 21 сакавіка ў Грубешове Люблінскага ваяводства адбылася навукова-папулярная канфэрэнцыя. «Вехі грубешоўскай археалогіі». Акрамя цікавых дакладаў вядомых археолагаў аб найбольш захапляльных даследаваннях у рэгіёне, у прыватнасці праф. А. Какоўскага, праф. Б. Незабітоўскай-Вішнеўскай, магістра Б. Бартэцкага, удзельнікі таксама наведалі будаўніцтва археалагічнага музея ў «Гоцкай вёсцы ў Масламенчы» («Wioska Gotów w Masłomęczu»).
  • Напрыканцы сакавіка кіраўнік службы аховы помнікаў Люблінскага ваяводства паведаміў аб адкрыцці у грубешоўскім павеце, верагодна, самай старажытнай меднай сякеры ў Польшчы. Гаворка ідзе пра нядаўнюю знаходку каля в. Матчэ. Ёсць меркаванне, што сякера належыць да трыпальскай культуры.
  • Партал «Nauka w Polsce» паведамляе што ў сакавіку археолагі з Універсітэта Мікалая Каперніка адкрылі пахаванне ў комплексе Святога Духа XIII стагоддзя каля манастырскай брамы ў Торуні. Гэта адны з найстарэйшых могілак у Торуні. Прафесар Войцех Худзяк, кіраўнік Інстытута археалогіі Універсітэта Мікалая Каперніка, лічыць, што там могуць быць яшчэ сотні пахаванняў.

Анонсы канферэнцый і семінараў

  • 23-25 красавіка ў Інстытуце археалогіі і этналогіі Польскай акадэміі навук і на Факультэце археалогіі Варшаўскага ўніверсітэта адбудзецца навуковая канферэнцыя, прысвечаная сучаснай кераміцы «Europa Postmediaevalis 2024: Patterns & Inspirations». Паслухаць даклады можна будзе таксама анлайн. З праграмай канферэнцыі і іншымі падрабязнасцямі можна азнаёміцца па спасылцы.
  • 23-24 мая 2024 г. ў Цэнтры доктарскіх школ Лодзінскага ўніверсітэта плануецца правядзенне студэнцка-аспіранцкай навуковай канферэнцыі «Рака, даліна, прадаліна ў міждысцыплінарных даследаваннях» («Rzeka, dolina, pradolina w badaniach interdyscyplinarnych»). Мерапрыемства адрасавана, у прыватнасці, прадстаўнікам гуманітарных навук і землязнаўчых навук. Рэгістрацыя адкрыта да 7 красавіка. Зарэгістравацца можна па спасылцы.
  • Інстытут археалогіі Вроцлаўскага ўніверсітэта, Аддзяленне Польскай акадэміі навук ва Ўроцлаве, Сленжаньскі Музей імя Станіслава Дунаеўскага ў Сабутцы і Сленжанські культурны цэнтр Сленца ў Сабутцы запрашаюць на 23 Сілезскі археалагічны сімпозіум (23. Śląskie Sympozjum Archeologiczne), які адбудзецца 25-28 верасня 2024 г. у горадзе Сабутка (Ніжняя Сілезія). Да ўдзелу запрашаюцца як аўтары дакладаў і постэраў, так і ўдзельнікі дыскусій і слухачы, якія цікавяцца сучаснай археалагічнай карцінай Сілезіі. Заяўкі і запыты аб удзеле можна накіроўваць на адрас symp.iar@uwr.edu.pl.
  • 11-12 чэрвеня 2024 г. Інстытут археалогіі імя Марыі Кюры-Складоўскай у Любліне і Музей Замка ў Сандаміры арганізуюць XXXIX канферэнцыю «Археалагічныя даследаванні ў Цэнтральна-Усходняй Польшчы, Заходняй Беларусі і Украіне ў 2023 г.» (XXXIX Konferencja „Badania archeologiczne w Polsce środkowowschodniej, zachodniej Białorusi i Ukrainie w roku 2023”). Традыцыйна гэтыя канферэнцыі адбываліся ў замку ў Любліне штогод увосень, але гэтым разам арганізатары запрашаюць вас у Музей Замка ў Сандаміры. Канферэнцыя пройдзе ў змешаным фармаце. Заяўкі на ўдзел можна дасылаць на адрас nazamku@gmail.com да 20 красавіка.

Выставы

  • На пачатку сакавіка ў Археалагічным музеі ва Ўроцлаве адкрылася выстава артэфактаў, якія паходзяць са старых уроцлаўскіх «кабінетаў кур’ёзаў» (ці кунсткамер), якія належалі заможным жыхарам горада: чыноўнікам, купцам, фармацэўтам. У экспазіцыю ўвайшлі, сярод іншага, этрускія пахавальныя урны, косці маманта, старажытныя манеты і ювелірныя вырабы. Экспазіцыя будзе дзейнічаць да верасня 2024 года.
  • 18 сакавіка ў Археалагічным музеі ў Познані адкрылася выстава «Гарадзішча ў Хатыньцу. Заходняя брама Скіфіі» («Grodzisko w Chotyńcu. Zachodnia brama Scytii»). На выставе прадстаўлена больш за 100 артэфактаў са скіфскага паселішча (VII-V стст. да н. э.), у тым ліку амаль цалкам рэканструяваная грэчаская амфара для віна з майстэрні ў Клазаменах. Аўтары выставы – праф. С. Чопек і праф. К. Трыбала-Завісьляк.

Публікації

  • З невялікім спазненнем у серыі Studia nad Gospodarką Surowcami Krzemiennymi w Pradziejach (tom 10) апублікаваны матэрыялы канферэнцыі «Krzemień jurajski w pradziejach» («Юрскі крэмень у дагістарычны перыяд»), якая адбылася у Кракаве 28-30 верасня 2017 г. Выданне даступна па спасылцы.
  • Напрыканцы сакавіка ў выдавецтве Варшаўскага ўнівэрсытэту, у сэрыі Światowit Supplement Series C: Pontica et Caucasica выйшаў зборнік артыкулаў «Chrysomallos. Polish Archaeologists in the Black Sea Region» («Chrysomallos. Польскія археолагі ў Прычарнамор’і»), Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024, 237 p. Зборнік прысвечаны памяці двух вядомых грузінскіх археолагаў – праф. Амірана Кахідзэ і праф. Шота Мамуладзэ. Электронная версія зборніка даступная па спасылцы.
  • У сакавіку пабачыла свет надзвычай цікавая навукова-папулярная кніга Монікі Байкі «Адкрыцці ў археалагічным раі: ад Апатова да Сандаміру». (Bajka M. Odkrycia w archeologicznym raju: od Opatowa do Sandomierza, Klimontów: Trzy Epoki Monika Bajka, 2024, 88 s.). Кніга запрашае ў падарожжа ў археалагічны рай на Сандамірскае ўзвышша, дзе знаходзіцца некалькі дзясяткаў археалагічных помнікаў у больш чым дваццаці мястэчках, размешчаных паміж Апатовым і Сандамірам, галоўным чынам па даліне ракі Апатоўка і ў саміх мястэчках. Падрабязнасці можна знайсці тут.
  • У сакавіку факультэт археалогіі Варшаўскага ўнівэрсітэту з невялікім спазьненьнем выдаў калектыўную манаграфію «Фамільны склеп Вейгераў у парафіяльным касцёле ў Пуцку». («Krypta grobowa rodu Wejherów w kościele parafialnym w Pucku», Warszawa: Wydział Archeologii UW, 2023, 196 s.). Кніга даступна анлайн па спасылцы.
  • У сакавіку ў Торуні выйшла з друку калектыўная манаграфія «Villisaz – ośrodek krzyżackiego komturstwa w ziemi chełmińskiej. Wyniki prac badawczych w Wieldządzu (stanowiska 1 i 21)», Toruń: Jagielloński Instytut Wydawniczy, 274 s. Кнігу можна спампаваць па спасылцы.
  • Рэдакцыя часопіса «Acta Universitatis Nicolai Copernici. Archeologia» запрашае да падачы артыкулаў для 40-га тому выдання. Падрабязнасці можна знайсці тут. Артыкулы з тома 39 можна праглядзець па спасылцы.
Opublikowane w

Інформаційний бюлетень 03 (2024)

Новини

  • 14-15 березня в Археологічному музеї в Біскупіні пройшов майстер-клас з експериментальної археології для студентів Факультету археології Варшавського університету, Інституту археології Ягеллонського університету та Інституту археології Лодзинського університету. Фото з цієї цікавої події можна подивитись за посиланням.
  • 21 березня у Грубешові, Люблінське воєводство, відбулась науково-популярна конференція «Віхи грубешівської археології». Окрім прослуховування цікавих доповідей знаних археологів про найбільш захоплюючі дослідження у регіоні, зокрема проф. А. Коковського, проф. Б. Нєзабітовської-Вішневської, мгр Б. Бартецького, учасники також відвідали будівництво археологічного музею у «Готськім селі у Масломенчі» («Wioska Gotów w Masłomęczu»).
  • Наприкінці березня керівник охорони пам’яток Люблінського воєводства повідомив про відкриття у грубешівському повіті, ймовірно, найстаршої мідної сокири у Польщі. Мова йде про нещодавню знахідку біля с. Матче. Є припущення, що сокира відноситься до трипільської культури.
  • Портал «Nauka w Polsce» повідомляє що у березні археологами з Університету Миколи Коперника було відкрито поховання в комплексі Святого Духа 13-го століття біля Монастирської брами в Торуні. Це одне з найстаріших кладовищ Торуня. Професор Войцех Худзяк, керівник Інституту археології Університету Миколи Коперника, вважає, що там можуть бути ще сотні поховань.

Анонси конференцій та семінарів

  • 23-25 квітня у Інституті археології та етнології Польської академії наук та на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться наукова конференція, присвячена кераміці Нового часу «Europa Postmediaevalis 2024: Patterns & Inspirations». Послухати доповіді можна буде також онлайн. З програмою конференції та іншими деталями можна ознайомитись за посиланням.
  • 23-24 травня 2024 року в Центрі докторських школ Лодзинського університету планується проведення студентсько-аспірантської наукової конференції «Річка, долина, прадолина в міждисциплінарних дослідженнях» («Rzeka, dolina, pradolina w badaniach interdyscyplinarnych»). Захід адресований, зокрема, представникам гуманітарних наук та наук про Землю. Реєстрація відкрита до 7 квітня. Зареєструватися можна за цим посиланням.
  • Інститут археології Вроцлавського університету, Відділення Польської академії наук у Вроцлаві, Сленжанський Музей імені Станіслава Дунаєвського в Соботці та Сленжанський культурний центр в Соботці запорошують на 23-й Сілезький археологічний симпозіум (23. Śląskie Sympozjum Archeologiczne), який відбудеться 25-28 вересня 2024 року у місті Соботка (Нижня Сілезія). До участі запрошуються як автори доповідей та постерів, так і учасники дискусій та слухачі, які цікавляться сучасною археологічною картиною Сілезії. Заявки та запитання щодо участі можна надсилати на адрес symp.iar@uwr.edu.pl.
  • 11-12 червня 2024 року Інститут археології Марії Кюрі-Складовської у Любліні та Замковий музей у Сандомирі організують XXXIX конференцію «Археологічні дослідження в Центрально-Східній Польщі, Західній Білорусі та Україні у 2023 році» (XXXIX Konferencja „Badania archeologiczne w Polsce środkowowschodniej, zachodniej Białorusi i Ukrainie”). Традиційно ці конференції відбувались у Замку в Любліні восени кожного року, проте цього разу організатори запрошують до Замкового музею у Сандомирі. Конференція відбудеться у змішаному форматі. Заявки на участь можна висилати на адрес nazamku@gmail.com до 20 квітня.

Вистави

  • На початку березня у Археологічному музеї у Вроцлаві відкрилась виставка артефактів, які походять зі старовинних Вроцлавських «кабінетів курйозів» (або кунсткамер), які належали заможним мешканцям міста: чиновникам, купцям, фармацевтам. На виставці, окрім іншого, можна побачити етруські поховальні урни, кістки мамонта, старовинні монети та прикраси. Експозиція буде діяти до вересня 2024 року.
  • 18 березня в Археологічному музеї в Познані відкрилась виставка «Городище Хотинець. Західна брама Скіфії» («Grodzisko w Chotyńcu. Zachodnia brama Scytii»). На експозиції представлено понад 100 артефактів зі скіфського поселення (VII-V ст. до н.е.), в тому числі майже повністю реконструйована грецька амфора для вина з майстерні в Клазоменах. Авторами виставки є проф. С. Чопек та проф. К. Трибала-Завіслак.

Публікації

  • З невеликим запізненням у серії Studia nad Gospodarką Surowcami Krzemiennymi w Pradziejach (tom 10) опубліковані матеріали конференції «Krzemień jurajski w pradziejach» («Юрський кремінь у доісторичний період»), яка відбулась у Кракові 28-30 вересня 2017 року. Публікація доступна за посиланням (посилання).
  • Наприкінці березня у видавництві Варшавського університету, в серії Światowit Supplement Series C: Pontica et Caucasica вийшла друком збірка статей «Chrysomallos. Polish Archaeologists in the Black Sea Region» («Chrysomallos. Польські археологи у Чорноморському регіоні») (M. Матера, Р. Карасєвіч-Шчипьорський (ред.), Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024, 237 p.). Збірка присвячена пам’яті двох відомих грузинських археологів – проф. Амірана Кахідзе та проф. Шота Мамуладзе. Електронна версія збірки доступна за посиланням (посилання).
  • В березні вийшла надзвичайно цікава науково-популярна книжка Монікі Байки «Відкриття у археологічному раю: від Опатова до Сандомира» (Bajka B. Odkrycia w archeologicznym raju: od Opatowa do Sandomierza, Klimontów: Trzy Epoki Monika Bajka, 2024, 88 s.). Книжка запрошує у подорож до археологічного раю на Сандомирській височині, де знаходиться кілька десятків археологічних пам’яток у понад двадцяти містечках, розташованих між Опатовим і Сандомиром, переважно вздовж долини річки Опатівки та в самих містечках. Підробиці можна знайти тут.
  • В березні на Факультеті археології Варшавського університету, з невеликим запізненням вийшла колективна монографія «Родинний склеп Вейхерів у парафіяльному костелі в Пуцьку» («Krypta grobowa rodu Wejherów w kościele parafialnym w Pucku») (К. Блюсєвіч, М. Старський (ред.), Warszawa: Wydział Archeologii UW, 2023, 196 s.). Книга доступна онлайн за посиланням (посилання).
  • В березні у Торуні вийшла друком колективна монографія «Villisaz – ośrodek krzyżackiego komturstwa w ziemi chełmińskiej. Wyniki prac badawczych w Wieldządzu (stanowiska 1 i 21)» (Д. Полинський (ред.), Toruń: Jagielloński Instytut Wydawniczy, 274 s.). Книгу можна завантажити за посиланням (посилання).
  • Редакція журналу «Acta Universitatis Nicolai Copernici. Archeologia» запрошує до надсилання статей до 40 тому видання. Деталі можна знайти тут. Статті з тому 39 можна переглянути за посиланням (посилання).
Opublikowane w

Newsletter PAEW 02 (2024)

Aktualności

  • 2 lutego w Państwowym Rezerwacie Historii i Kultury Kultura Trypilska we wsi Lehedzyne w obwodzie czerkaskim otwarto wystawę czasową Tkaniny Trypilia. Na wystawie obejrzeć można głównie fragmenty naczyń ceramicznych z odciskami tkanin: 32 takie zabytki pochodzą z wykopalisk na stanowiskach kultury trypilskiej w Taliance, Bialym Kameniu i Szarynie. Więcej aktualności związanych z badaniami kultury trypilskiej w Ukrainie można znaleźć tutaj (link).

Czytaj dalej „Newsletter PAEW 02 (2024)”

Opublikowane w

Інфармацыйны бюлетэнь 02 (2024)

Навіны

  • 1 лютага ў Інстытуце археалогіі і этнаграфіі Польскай Акадэміі навук у Варшаве адбылася лекцыя др. Альфрэда Твардзецкага «Роля Ольвіі Пантыйскай у гоцкім і гунскім перыядах. Першыя вынікі польскіх раскопак» («Rola Olbii Pontyjskiej w okresie gockim i huńskim. Pierwsze wnioski z polskich wykopalisk»). Даклад выклікаў вялікую дыскусію.
  • У сярэдзіне лютага ў мястэчку Свідніца (Ніжняя Сілезія) пад час рамонтных работ па рэканструкцыі вуліцы Крашавіцкай былі знойдзены дзве амфары лужыцкай культуры, якія датуются каля 750–650 гг. да н.э. Верагодна, яны паходзяць з пахавання. Знаходка была зроблена на терыторыі магільніка лужыцкай культуры, які быў выяўлены ў сярэдзіне XIX ст. і толькі часткова даследаваны ў пачатку ХХ ст.
  • 15 лютага ў Рэгіянальны музей у Радомску (Лодзьскае ваяводства), былі перададзены рэчы – элементы ўзбраення пшеворскай культуры, якія былі знойдзены скарбашукальнікамі пад час здымак праграмы “Шукальнікі гісторыі”. Дэталі і фота знаходак – па спасылцы.
  • У першай палове лютага, пад час будаўніцтва Хелмскай (Люблінскай) аб’язной дарогі выяўлена пахаванне, якое звязваецца з неалітычнай культурай шарападобных амфар і датуецца 2500–2000 гг. да н.э. Сярод знаходак – шкілет пахаванага дзіцяці і шкілеты сельскагаспадарчых жывёлаў. Апрача таго, у вёсцы Срэбжышча было знойдзена больш за дзесятак жытлаў і некалькі слупавых канструкцый, якія датуться 700-400 роками до н.е.
  • У лютым у Слубіцкім павеце (Любушскае ваяводства), на месцы, вядомым як Рысье поле, сябры таварыства “Drossen Lubuskie”, пры дапамозе металашукальнікаў (іх дзейнасць была магчымая на падставе афіцыйнага дазвола, які быў выдададзены афіцэрам з Аховы гістарычнай спадчыны Любушскага ваяводства) знайшлі разараны скарб прадметаў эпохі бронзы. Скарб складаўся з трох сярпоў, дзвюх сякер, чатырох бранзалетаў (тры з якіх арнаментаваныя), шасці кольцаў, двух фрагментаў стрыжняў і фрагмента бронзавай шпількі. Дэтальней пра знаходку і яе фота – па спасылцы.

Анонсы канференцый і семінараў

  • Калегі з Жешуўскага ўніверсітэта і Лейбніц-Інстытута гісторіі і культуры Цэнтральнай і Усходняй Еўропы ў Лейпцыгу (GWZO) арганізуюць цыкл анлайн-семінараў з удзелам вядучых навукоўцаў з Еўропы і ЗША, присвечаных краінам так званай Візантыйскай садружнасці ў сярэднявеччы пад назваю «Алфавіт еўрапейскай спадчыны. Археалогія Візантыйскай Садружнасці» («ABC of European Heritage. Archaeology of the Byzantine Commonwealth»). Гэтая ініцыятыва з’яўляецца часткаю праэкта “Ex oriente lux – мадэрнізацыя і інтэрнацыяналізацыя даследаванняў усходняй Польшчы”, які фінансуецца са сродкаў Міністэрства навукі і вышэшай адукацыі (№ NdS/543907/2021/202) і бюджэту GWZO. Першы семінар адбыўся 26–29 лютага, наступныя плануюцца 13–16 мая і 10–13 чэрвеня 2024 р. На старонцы нашай Лабараторыі ў Фэйсбуку мы паведамім пра дэталі удзелу ў семінары ў якасці слухачоў.
  • 6 сакавіка на Факультэце археалогіі Варшаўскага ўніверсітэта адбудзецца паседжанне Семінара па археалогіі Цэнтральнай Еўропы ў I тыс. да н.э. «Sideros». Сярод іншых плануецца даклад прафесара, др. хаб. Марціна Ігначака на тэму «Крэпасці Украіны. Вывучэнне сістэмы «скіфскіх» гарадзішчаў ранняга жалезнага веку на тэрыторыі Падолля».
  • 8 сакавіка Цэнтр сярэднявечнай археалогіі краін Балтыі Інстытута археалогіі і этнаграфіі Польскай акадэміі навук запрашае на анлайн-канферэнцыю “Стан і патрэбы даследавання рамеснай вытворчасці ў сярэднія вякі і новы час” (“Stan i potrzeby badań nad wytwórczością rzemieślniczą w średniowieczu i nowożytności”). З праграмаю канферэнцыі можна азнаёміцца па спасылцы.
  • 18-22 сакавіка на Факультэце археалогіі Варшаўскага ўніверсітэта адбудзецца Пятая навуковая канферэнцыя «Мінулае мае будучыню». У рамках канферэнцыі запланавана работа сесіі «Археалогія і нумізматыка Усходняй Еўропы. Міжрэгіянальныя кантакты ва Ўсходняй і Цэнтральнай Еўропе ў І тысячагоддзі н.э.», якую арганізуе нашая Лабараторыя. Праграму канферэнцыі можна пабачыць па спасылцы, дзе неўзабаве таксама будуць апублікаваны тэзісы дакладаў, а таксама іншыя арганізацыйныя дэталі.
  • 23-25 красавіка ў Варшаве адбудзецца Чацвертая Еўрапейская канферэнцыя “Europa Postmedievalis”. Тэмаю сёлетняй канферэнцыі будзе кераміка і яе роля ў глабалізацыі ў сучасны перыяд. Прыём тэзісаў дакладаў завершаны, але яшчэ ёсць магчымасць зарэгістравацца і ўзяць удзел у канферэнцыі ў якасці госця (спасылка).
  • Інстытут археалогіі і этнаграфіі Польскай акадэміі навук запрашае магістраў і аспірантаў прыняць удзел у канферэнцыі «Remembrance, Religion and Secularity in Central and Eastern Europe and beyond» («Памяць, рэлігія і секулярызм у Цэнтральнай і Ўсходняй Еўропе і за яе межамі»), якая адбудзецца ў Варшаве 13-15 чэрвеня 2024 г. Падрабязнасці па спасылцы.
  • Факультэт Археалогіі Варшаўскага Ўніверсітэта запрашае да ўдзелу ў Чацвёртай навуковай канферэнцыі «Chrysomallos. Польскія археолагі на Чорным моры і Каўказе». Мерапрыемства адбудзецца 11 і 12 красавіка 2024 г. у будынку Факультэта Археалогіі. Канферэнцыя плануецца цалкам у гібрыдным фармаце. Заяўкі (назва дакладу, месца працы і пасада/званне аўтара(ў), кантактныя дадзеныя, кароткая анатацыя) трэба дасылаць на chrysomallos@gmail.com да 31 сакавіка 2024 г.

Выставы

  • 8 лютага ў Замкавым музеі ў Сандаміры (Muzeum Zamkowe w Sandomierzu) адкрылася часовая выстава «Крошкі антычнасці – рымскія імпарты на польскіх землях» («Okruchy Antyku – importy rzymskie na ziemiach polskich»). Выстава, якая будзе працаваць да 15 мая 2024 г., уключае артэфакты з музейных археалагічных калекцый з Кракава, Лодзі, Любліна, Уроцлава, Познані, Сталёвай Волі і Сандаміра. Разам на выставе прадстаўлена некалькі соцень артэфактаў, сярод якіх: пасудзіны terra sigillata, рымскія мячы, бронзавыя і срэбраныя ўпрыгажэнні, бурштынавыя і шкляныя каралі, статуя Вакха, рэліквіі з княскіх пахаванняў у Гебултаве і Сандаміры-Кракоўцы, а таксама шмат іншых артэфактаў.
  • 10 лютага ў музеі горада Гдыні адкрылася часовая выстава «Odkryj w Gdyni nieoczywiste. Pradzieje» («Адкрыйце для сябе невідавочнае ў Гдыні. Перадгісторыя»). Гэтая выстава з’яўляецца апаяданнем пра найстарыжытнейшую гісторыю сучаснай Гдыні, на якой наведвальнікі маюць магчымасць азнаёміцца са знаходкамі позняй бронзы і ранняга жалезнага веку. Выстава будзе працаваць да 31 снежня 2024 г.
  • 13 лютага ў Нацыянальным музеі ва Ўроцлаве адкрылася выстава «Ад дэнарыя да злотага», якая прысвечана гісторыі грашовага абарачэння на тэрыторыі Польшчы. Наведвальнікі пабачаць сярэднявечныя манеты (дэнарыі, звязаныя з Баляславам Храбрым і Баляславам Крываустым), паўгрошы Ягелонаў, срэбраныя манеты Кароны, Літвы і Гданьска, залатыя дукаты, манеты Лістападаўскага паўстання, разменныя манеты Другой Рэчы Паспалітай і Польскай Народнай Рэспублікі, а таксама ўзоры манет міжваеннага перыяду. Усе экспанаты паходзяць з Нацыянальнага музея ва Ўроцлаве. Выстава адкрыта для наведвання да 1 верасня 2024 г.

Публікації

  • У выдавецтве Brepols апублікавана манаграфія дэкана Факультета археалогіі Варшаўскага ўніверсітэта, прафесара, др. хаб. Барташа Контнага «The Archaeology of War. Studies on Weapons of Barbarian Europe in the Roman and Migration Period» («Археалогія вайны. Даследаванні зброі варварскай Еўропы ў рымскі час і эпоху Вялікага перасялення народаў»). Кніга з’яўляецца дапаўненнем і пашыраным перакладам польскага выдання „Archeologia wojny. Studia nad uzbrojeniem barbarzyńskiej Europy okresu wpływów rzymskich i wędrówek ludów” (Oświęcim: Napoleon V, 2019). Электронную версію новай кнігі можна спампаваць па спасылцы.
  • Выйшаў з друку чарговы, 25-ы том “Wratislavia Antiqua”, у якім апублікавана доктарская дэсертацыя Агаты Мацёнчык “Расліны ў пахавальных цырымоніях у Польшчы і Еўропе на поўнач ад Альп (13-18 стагоддзі)” («Plants in Funeral Ceremonies in Poland and Europe North of the Alps (13th-18th Centuries)»). Кнігу можна спампаваць па спасылцы.
  • 29 лютага на Факультэце гісторыі і археалогіі Ўніверсітэта Марыі Кюры-Складоўскай у Любліне адбылася прэзентацыя калектыўнай манаграфіі Bartecki B., Hyrchała A., Myzgin K. (eds), The Cichobórz Hoard. Studies on the Deposit of Roman Denarii and Their Imitations / Skarb z Cichobórza. Studia nad depozytem rzymskich denarów oraz ich naśladownictw (Hrubieszów: Muzeum im. ks. Stanisława Staszica w Hrubieszowie, 2023, 511 pp.). Манаграфія з’яўляецца падсумаваннем двугадовага інтэрдысцыплінарнага праэкта па даследаванню ўнікальнага, аднаго з найвялікшых ў гісторыі Польшчы, скарба рымскіх манет (1776 экз.). Скарб быў выпадкова знойдзены фермерам Марыюшам Дылям пад час палявых работ і ў сакавіку 2020 г. передадзены ў Музей імя кс. Ст. Сташыца ў Грубешове. На месцы знаходкі былі праведзены археалагічныя работы, пад час якіх былі выяўлены дадатковыя манеты, а таксама іншыя знаходкі. Электронную версію кнігі можна спампаваць тут.

In memoriam

Opublikowane w

Інформаційний бюлетень 02 (2024)

 Новини

  • 1 лютого в Інституті археології та етнографії Польської академії наук у м. Варшава відбулась лекція др. Альфреда Твардецького «Роль Ольвії Понтійської в готський та гунський періоди. Перші результати польських розкопок» («Rola Olbii Pontyjskiej w okresie gockim i huńskim. Pierwsze wnioski z polskich wykopalisk»). Доповідь викликала велику дискусію.
  • В середині лютого у містечку Свідниця (Нижня Сілезія) під час ремонтних робіт з реконструкції вулиці Крашовицької були знайдені дві амфори лужицької культури, які датуються бл. 750 – 650 рр. до н.е. Ймовірно, вони походять з поховання. Знахідка була зроблена на території могильника лужицької культури, який було знайдено в середині XIX ст. і тільки частково досліджено на початку ХХ ст.
  • 15 лютого до Регіонального музею у Радомсько, у Лодзькому воєводстві, були передані речі – елементи озброєння пшеворської культури – знайдені скарбошукачами під час зйомок програми “Шукачі історії”. Деталі та фото знахідок – за посиланням.
  • В першій половині лютого, під час будівництва Хелмської (Люблінської) об’їзної дороги виявлено поховання, яке пов’язують з неолітичною культурою кулястих амфор та датують 2500 – 2000 роками до н.е. Серед знахідок – скелет похованої дитини та скелети сільськогосподарських тварин. Крім того, у селі Сребжище було знайдено більше десятка житлових споруд і кілька стовпових конструкцій, які датуються 700-400 роками до н.е.
  • У лютому, у Слубіцькому повяті (Любуське воєводство), на місці, відомому як Рисяче поле, члени товариства “Drossen Lubuskie”, за допомогою металошукачів (діяльність була можлива на підставі офіційного дозволу, виданого офіцером з охорони історичних пам’яток Любуського воєводства) знайшли розораний скарб предметів бронзової доби. Скарб складався з трьох серпів, двох сокир, чотирьох браслетів (три з яких орнаментовані), шести кілець, двох фрагментів стрижнів і фрагмента бронзової булавки. Детальніше про знахідку та її фото – за посиланням.

Інформаційний бюлетень також доступний на сайті Факультету археології Варшавського університету за посиланням.

Анонси конференцій та семінарів

  • Колеги з Жешувського університету та Лейбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи в Лейпцигу (GWZO) організують цикл онлайн-семінарів за участю провідних вчених з Європи та США, присвячених країнам так званої Візантійської співдружності в Середньовіччі під назвою «Абетка європейської спадщини. Археологія Візантійської Співдружності» («ABC of European Heritage. Archaeology of the Byzantine Commonwealth»). Ця ініціатива є частиною проєкту “Ex oriente lux – модернізація та інтернаціоналізація досліджень спадщини східної Польщі”, що фінансується з коштів Міністерства науки та вищої освіти та бюджету GWZO. Перший семінар відбувся 26-29 лютого, наступні плануються 13-16 травня та 10-13 червня 2024 р. На сторінці нашої Лабораторії у Фейсбук ми повідомимо про деталі участі у семінарі в якості слухачів.
  • 6 березня на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться засідання Семінару з археології Центральної Європи у I тис. до н.е. «Sideros». В числі інших планується доповідь професора, др. габ. Марціна Ігначака на тему «Фортеці України. Дослідження системи «скіфських» городищ раннього залізного віку на території Поділля».
  • 8 березня Центр середньовічної археології країн Балтії Інституту археології і етнографії Польської академії наук запрошує на онлайн конференцію «Стан та потреби дослідження ремісничого виробництва в середні віки та новий час» (“Stan i potrzeby badań nad wytwórczością rzemieślniczą w średniowieczu i nowożytności”). З програмою конференції можна ознайомитись за посиланням.
  • 18-22 березня на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться П’ята наукова конференція «Минуле має майбунє!». В рамах конференції запланована робота сесії «Археологія і нумізматика Східної Європи. Міжрегіональні контакти у Східній та Центральній Європі у І тисячолітті н.е.», яку організує наша Лабораторія. Програму конференції можна подивитись за посиланням, де незабаром також будуть опубліковані абстракти доповідей, а також інші організаційні деталі.
  • 23-25 квітня у Варшаві вібудеться Четверта Європейська конференція “Europa Postmedievalis”. Темою цьогорічної конференції буде кераміка та її роль у глобалізації в сучасний період. Приймання тез доповідей завершився, але ще є можливість зареєструватися та взяти участь у конференції в якості гостя (посилання).
  • Інститут археології і етнографії Польської академії наук запрошує магістрів та аспірантів приняйти участь у конференції «Remembrance, Religion and Secularity in Central and Eastern Europe and beyond» («Пам’ять, релігія і світськість у Центрально-Східній Європі та за її межами»), яка відбудеться у Варшаві 13-15 червня 2024 р. Подробиці за посиланням.
  • Факультет Археології Варшавскького університету запрошує до участі у четвертій науковій конференції «Chrysomallos. Польські археологи на Чорному морі та Кавказі». Захід відбудеться 11 та 12 квітня 2024 року в приміщенні Археологічного факультету. Конференція планується повністю в гібридному форматі. Заявки (назва доповіді, місце праці та посади/звання автора(ів), контактні дані, коротка анотація) слід надсилати на chrysomallos@gmail.com до 31 березня 2024 року.

Вистави

  • 8 лютого у Замковому музеї в Сандомирі (Muzeum Zamkowe w Sandomierzu) відкрилась тимчасова вистава «Крихти Античності ­– римські імпорти на польських землях» («Okruchy Antyku – importy rzymskie na ziemiach polskich»). Вистава, яка діятиме до 15 травня 2024 року, включає артефакти з музейних археологічних колекцій з Кракова, Лодзі, Любліна, Вроцлава, Познані, Стальової Волі та Сандомиру. Загалом на виставці представлено кілька сотень артефактів, серед яких: посудини terra sigillata, римські мечі, бронзові та срібні прикраси, бурштинові та скляні намиста, статуя Вакха, реліквії з поховань князів у Гебултові та Сандомирі-Краківці, а також багато інших артефактів.
  • 10 лютого в Археологічному музеї міста Гдиня відкрилась тимчасова вистава «Odkryj w Gdyni nieoczywiste. Pradzieje» («Відкрий для себе неочевидне в Гдині. Передісторія»). Ця вистава є розповідю про найдавнішу історію сучасної Гдині, на якій відвідуівачі мають можливість познайомитися зі знахідками пізньої бронзи та раннього залізного віку. Вистава діятиме до 31 грудня 2024 року.
  • 13 лютого у Національному музеї у Вроцлаві відкрилась виставка «Від денара до злотого», яка присвячена історії грошового обігу на территорії Польщі. Відвідувачі побачать середньовічні монети (денарії, пов’язані з Болеславом Хоробрим та Болеславом Кривоустим), півгроші Ягеллонів, срібні монети Корони, Литви та Гданська, золоті дукати, монети Листопадового повстання, розмінні монети Другої Речі Посполитої та Польської Народної Республіки, а також зразки монет міжвоєнного періоду. Всі експонати походять з Національного музею у Вроцлаві. Вистава відкрита для відвідування до 1 вересня 2024 року.

Публікації

  • В видавництві Brepols вийшла друком монографія декана Факультету археології Варшавського університету, професора, др. габ. Бартоша Контного «The Archaeology of War Studies on Weapons of Barbarian Europe in the Roman and Migration Period» («Археологія війни. Дослідження зброї варварської Європи в римський час і у епоху Великого переселення народів»). Книга є доповненим і розширеним перекладом польського видання „Archeologia wojny Studia nad uzbrojeniem barbarzyńskiej Europy okresu wpływów rzymskich i wędrówek ludów” (Oświęcim: Napoleon V, 2019). Електронну версію нової книги можна звантажити за посиланням.
  • Вийшов друком черговий, 25-й том “Wratislavia Antiqua”, у якому публікується докторська дисертація Агати Мацьончик “Рослини в поховальних церемоніях у Польщі та Європі на північ від Альп (13-18 століття)” («Plants in Funeral Ceremonies in Poland and Europe North of the Alps (13th-18th Centuries)»). Книгу можна звантажити за посиланням.
  • 29 лютого на Факультеті Історії та археології Університету Марії Кюрі-Складовської у Любліні відбулась презентація колективної монографії Bartecki B., Hyrchała A., Myzgin K. (eds), The Cichobórz Hoard. Studies on the Deposit of Roman Denarii and Their Imitations / Skarb z Cichobórza. Studia nad depozytem rzymskich denarów oraz ich naśladownictw (Hrubieszów: Muzeum im. ks. Stanisława Staszica w Hrubieszowie, 2023, 511 pp.). Монографія є підсумком дворічного інтердисциплінарного проєкту з дослідження унікального, одного з найбільших в історії Польщі, скарбів римських монет (1776 екз). Скарб був випадково знайдений фермером Маріушем Дилем під час польових робіт та у березні 2020 року передано до Музею ім. кс. Ст. Стащіца у Грубешові. На місці знахідки були проведені археологічні роботи, які виявили додаткові монети, а також інші знахідки. Електронну версію книги можна звантажити тут.

In memoriam

Back to top