Новини
- 4-6 червня відбувся 15-й зброєзнавчий колоквіум імені професора Анджея Надольського з питань зброї, девізом якого було „Мистецтво оборони. Використання, майстерність, оздоблення та символіка оборонного спорядження від ранньоримського періоду до раннього постсередньовіччя”. Конференція була організована Історичним музеєм у Саноку у співпраці з Інститутом археології та етнології Польської академії наук (відділ у Лодзі), Інститутом археології Лодзинського університету, Музеєм народної архітектури в Саноку та Археологічним музеєм Середнього Одеру в Зеленій Гурі, що базується у Свідниці.
- 7 червня у Музеї ім. кс. С. Стащіца у Грубешові відбулась наукова конференція “Іордан – людина, яка розповіла історію”. Приводом для конференції стало видання у 2022 році у Кракові новітнього перекладу “Гетики” Іордана польською мовою, зробленого д-ром Бартошем Колочеком. “Гетика” Іордана, написана у VI ст., відноситься до небагатьох письмових джерел, де розповідається про історію готів, в тому числі на території сучасної України, Молдови та Румунії. Наукова зустріч у Грубешові зібрала провідних польських істориків та археологів, які займаються римським та ранньосередньовічним часом, щоб разом обговорити видатну працю візантійського історика та пов’язати її з археологічними реаліями. Під час конференції учасники відвідали місце будови Laboratorium Historiae Gothorum у Масломенчі. З доповіддю також виступив співробітник Інституту археології НАНУ к.і.н. Олег Петраускас. Фото з заходу див. за посиланням.
- 12 червня польська редакція National Geografic повідомила про відкриття спеціалістами з Інституту археології університету в Лодзі прекрасно збережених решток дерев’яних укріплень на городищі у Спицімежі (Spycimierz) у Лодзькому воєводстві. Будівництво городища фактично почалось у 1038 році (хоча найстарші рештки датуються 1028 роком), в той час, коли інші городища епохи династії П’ястів занепадали. Детальніше про перші результати досліджень можна почитати за посиланням.
- 17 червня найбільший польський археологічний інтернет-портал „Archeologia żywa” повідомив про сенсаційне відкриття археологів Варшавського університету на дні одного з озер Куявського регіону. Під час підводних досліджень було відкрито серпи, фрагменти залізних піхов мечів та ланцюгових ременів, які були виготовлені кельтськими ковалями. Передбачається, що науковці відкрили місце давнього культу. Це перше ритуальне озеро кельтів на землях сучасної Польщі. Відкриття також є революційним, оскільки ніхто не очікував, що кельти зайшли так далеко на північ вже у III столітті до н.е., тобто у період, яким датуються нові знахідки. Подробиці за посиланням.
- 17-19 червня в Камєню Поморським та Волінє відбулась міжнародна конференція „Хрещення Помор’я в контексті християнізації балтійських країн в епоху середньовіччя” („Chrzest Pomorza” w kontekście chrystianizacji krajów nadbałtyckich w dobie średniowiecza. W 900-lecie misji św. Ottona z Bambergu na Pomorzu). З програмою заходу можна познайомитись за посиланням.
- 24-25 червня у Кракові відбулась наукова конференція „Rewolucje naukowe, transformacje pradziejowe i koncepcje Jana Machnika” („Наукові революції, доісторичні трансформації та концепції Яна Махніка”), яка була організована Центром гірської та високогірної археології Інституту археології та етнології Польської академії наук та Польською академією мистецтв і наук. Захід був присвячений дослідженню наукової творчості професора Яна Махніка – одного з найвідоміших спеціалістів у археології неоліту та початку доби бронзи у Європі. З програмою конференції можна ознайомитись за посиланням.
- 27-28 червня у Познані відбулася міжнародна наукова конференція „У пошуках генези слов’ян”, яка була організована Археологічним та Історичним факультетами Познанського університету імені Адама Міцкевича, а також Музеєм перших П’ястів у Ледниці. Підробиці та програма заходу за посиланням.
Вистави
- Від 18 травня по 31 серпня у Музеї ім. кс. С. Стащіца у Грубешові діє вистава “Україна багато століть тому” (“Ukraina przed wiekami”), на якій представлено кілька сотень унікальних експонатів з Археологічного музею у Кракові, що охоплюють шість тисячоліть – від пам’яток трипільської культури до античної кераміки Пантікапею. Деталі за посиланням.
- 15 червня у Польщі, як і у всіх країнах ЄС, відбулись „Європейські дні археології„ (в Україні цю подію часто називають „європейським Днем археолога”, що не відповідає дійсності: в той час, як День археолога це професійне свято, то Європейські дні археології – це подія, пов’язана з популяризацією археології серед населення). З нагоди цього в багатьох музейних та навчальних установах відбулись популяризаційні заходи. Ми зібрали найцікавіші з них:
– Відділ археології Підляського музею організував екскурсію найцікавішими археологічними пам’ятками Підляшшя: до фортеці залізного віку в Костюках, до дюнного поселення кам’яного віку в Ґронді-Вонєцко та на ранньомодерний цвинтар зі стелами в Галицькому.
– Археологічний музей і заповідник у Кшемьонках (Малопольське воєводство) організував майстер-клас зі створення археологічних коміксів, відкрив виставу „Історія археології в Кшеміонках”, організував майстер-клас на імпровізованому археологічному розкопі під керівництвом професійних археологів.
– Археологічно-етнографічний музей у Лодзі організував фестиваль на городищі в Тумі, на якому були пройшли майстер-класи та демонстрації ремесел (середньовічний скрипторій, єврейський монетний двір, історична кузня, майстер-класи шкіряника, зброяра, ткацтва на вертикальних і горизонтальних верстатах, гончара, алхіміка, ювеліра тощо), представлена історична кухня та відбулись концерт старовинної музики та вистава „З’їзд у Ленчиці 1141 року”.
– У Влоцлавку (Куявсько-Поморське воєводство) у місцевому історичному музеї, відбулось відкриття виставки „Монументальні поховання кам’яної доби. Парк культури Сарново. Парк культури Вєтшиховіце”.
– У Варшаві головні заходи відбулись на території городища Брудно, де „Європейські дні археології” були організовані Факультетом археології Варшавського університету. На „Археологічному пікніку„ можна було взяти участь у майстер-класах гончарів, ковалів, скловарів, столярів, скуштувати середньовічної їжі, послухати музики на копіях старовинних інструментах, побачити реконструкцію ранньосередньовічних боїв тощо.
– У Ходліку (Любельщизна) відбувся 3-й Археологічний кіноогляд, виставка артефактів та нічна екскурсія Ходліцьким замком.
– У Вроцлаві, в Будинку археологів, студенти Інституту археології Вроцлавського університету організували виставку „Біля джерел глобалізації”. На виставці представлені різні групи археологічних знахідок ранньомодерного часу, в тому числі китайська і німецька порцеляна, декоровані кахлі епохи Відродження, виготовлені з матриць тощо.
- 28 червня у Гданську, в „Зерносховищі Блакитне Ягня” (Spichlerz Błękitny Baranek), відкрилась дуже цікава тимчасова вистава „Mierzwa i srebro. Gdańsk w XIII wieku„ („Мульча і срібло. Гданськ у XIII сторіччі”), яка присвячена результатам археологічних досліджень у місті між вулицями Тартачною та Панєнською. Завдяки знахідкам, зробленим у побудованих на багні і оточених мульчею (солом’яній підстилці) житлах, відвідувачі можуть довідатись про щоденне життя звичайних людей – купців, рибалок і ткачів, які жили в перехідні часи, коли територія сучасного Гданська ще не була частиною міського ландшафту. Інколи у старій мульчі знаходились унікальні артефакти, сліди перетину східної та західної культур, так само цінні для дослідників, як і середньовічне срібло. Вистава діятиме до 8 грудня.
- Наприкінці червня в Історичному музеї Ярослав’я (Підкарпатське воєводство) відкрилась нова постійна вистава „На пограниччі… Найдавніша історія Ярославської землі”. Вистава розповідає про історію околиць Ярослав’а, Пручника і Радимна від найдавніших слідів людської діяльності в регіоні близько 20 000 років тому до кінця 15 століття. На виставці представлені загалом понад 700 експонатів.
Публікації
- Наприкінці червня 2024 року опубліковано черговий випуск найстарішого польського археологічного наукового журналу „Wiadomości Archeologiczne”, vol. LXXIV (74/2023), присвячений 150-річному ювілею видання. Зі змістом збірки можна ознайомитися за посиланням.
Запрошення на конференції та семінари
- 12-13 вересня 2024 року в Музеї початків Польської Держави в Гнєзно відбудеться науково-популярна конференція „Початки Литви” („Początki Litwy”). Конференція проводиться в рамках виставки „Początki Litwy. Origins of Lithuania”, яка проводиться в музеї до 22 вересня 2024 року. Заявки на участь у конференції (зокрема в online форматі) з короткими резюме обсягом до 1000 знаків приймаються за адресою: konferencja@muzeumgniezno.pl. З детальною інформацією про конференцію можна ознайомитися на сайті Музею початків Польської Держави в Гнєзно (посилання).
- 3-4 жовтня 2024 року в Музеї початків Польської Держави в Гнєзно пройде науково-популярна конференція „Релігія(-ії) слов’ян. Язичництво і християнство в середньовічній Центрально-Східній Європі” („Religia(e) Słowian. Pogaństwo i chrześcijaństwo w średniowiecznej Europie Środkowo-Wschodniej”), що відбудеться в рамках однойменної виставки (проводитиметься до 6 жовтня). Заявки на участь у конференції (зокрема в online форматі) з короткими резюме обсягом до 1000 знаків приймаються за адресою: konferencja@muzeumgniezno.pl. З детальною інформацією про конференцію можна ознайомитися на сайті Музею початків Польської Держави в Гнєзно (посилання).
- 8-10 жовтня в м. Іґоломія (поблизу Кракова) відбудеться „Перша національна конференція з археометрії”. Конференція орієнтована на дослідників, які працюють у галузі археометрії, і має на меті інтегрувати археологічну спільноту та науковців, які представляють різні наукові дисципліни. Організатори просять надсилати тези доповідей до 15 серпня на електронну адресу: archeometriakonf2024@gmail.com. Після конференції планується публікація доповідей в англомовному журналі. Подробиці за посиланням.
