Інформаційний бюлетень 03 (2024)

Новини

  • 14-15 березня в Археологічному музеї в Біскупіні пройшов майстер-клас з експериментальної археології для студентів Факультету археології Варшавського університету, Інституту археології Ягеллонського університету та Інституту археології Лодзинського університету. Фото з цієї цікавої події можна подивитись за посиланням.
  • 21 березня у Грубешові, Люблінське воєводство, відбулась науково-популярна конференція «Віхи грубешівської археології». Окрім прослуховування цікавих доповідей знаних археологів про найбільш захоплюючі дослідження у регіоні, зокрема проф. А. Коковського, проф. Б. Нєзабітовської-Вішневської, мгр Б. Бартецького, учасники також відвідали будівництво археологічного музею у «Готськім селі у Масломенчі» («Wioska Gotów w Masłomęczu»).
  • Наприкінці березня керівник охорони пам’яток Люблінського воєводства повідомив про відкриття у грубешівському повіті, ймовірно, найстаршої мідної сокири у Польщі. Мова йде про нещодавню знахідку біля с. Матче. Є припущення, що сокира відноситься до трипільської культури.
  • Портал «Nauka w Polsce» повідомляє що у березні археологами з Університету Миколи Коперника було відкрито поховання в комплексі Святого Духа 13-го століття біля Монастирської брами в Торуні. Це одне з найстаріших кладовищ Торуня. Професор Войцех Худзяк, керівник Інституту археології Університету Миколи Коперника, вважає, що там можуть бути ще сотні поховань.

Анонси конференцій та семінарів

  • 23-25 квітня у Інституті археології та етнології Польської академії наук та на Факультеті археології Варшавського університету відбудеться наукова конференція, присвячена кераміці Нового часу «Europa Postmediaevalis 2024: Patterns & Inspirations». Послухати доповіді можна буде також онлайн. З програмою конференції та іншими деталями можна ознайомитись за посиланням.
  • 23-24 травня 2024 року в Центрі докторських школ Лодзинського університету планується проведення студентсько-аспірантської наукової конференції «Річка, долина, прадолина в міждисциплінарних дослідженнях» («Rzeka, dolina, pradolina w badaniach interdyscyplinarnych»). Захід адресований, зокрема, представникам гуманітарних наук та наук про Землю. Реєстрація відкрита до 7 квітня. Зареєструватися можна за цим посиланням.
  • Інститут археології Вроцлавського університету, Відділення Польської академії наук у Вроцлаві, Сленжанський Музей імені Станіслава Дунаєвського в Соботці та Сленжанський культурний центр в Соботці запорошують на 23-й Сілезький археологічний симпозіум (23. Śląskie Sympozjum Archeologiczne), який відбудеться 25-28 вересня 2024 року у місті Соботка (Нижня Сілезія). До участі запрошуються як автори доповідей та постерів, так і учасники дискусій та слухачі, які цікавляться сучасною археологічною картиною Сілезії. Заявки та запитання щодо участі можна надсилати на адрес symp.iar@uwr.edu.pl.
  • 11-12 червня 2024 року Інститут археології Марії Кюрі-Складовської у Любліні та Замковий музей у Сандомирі організують XXXIX конференцію «Археологічні дослідження в Центрально-Східній Польщі, Західній Білорусі та Україні у 2023 році» (XXXIX Konferencja „Badania archeologiczne w Polsce środkowowschodniej, zachodniej Białorusi i Ukrainie”). Традиційно ці конференції відбувались у Замку в Любліні восени кожного року, проте цього разу організатори запрошують до Замкового музею у Сандомирі. Конференція відбудеться у змішаному форматі. Заявки на участь можна висилати на адрес nazamku@gmail.com до 20 квітня.

Вистави

  • На початку березня у Археологічному музеї у Вроцлаві відкрилась виставка артефактів, які походять зі старовинних Вроцлавських «кабінетів курйозів» (або кунсткамер), які належали заможним мешканцям міста: чиновникам, купцям, фармацевтам. На виставці, окрім іншого, можна побачити етруські поховальні урни, кістки мамонта, старовинні монети та прикраси. Експозиція буде діяти до вересня 2024 року.
  • 18 березня в Археологічному музеї в Познані відкрилась виставка «Городище Хотинець. Західна брама Скіфії» («Grodzisko w Chotyńcu. Zachodnia brama Scytii»). На експозиції представлено понад 100 артефактів зі скіфського поселення (VII-V ст. до н.е.), в тому числі майже повністю реконструйована грецька амфора для вина з майстерні в Клазоменах. Авторами виставки є проф. С. Чопек та проф. К. Трибала-Завіслак.

Публікації

  • З невеликим запізненням у серії Studia nad Gospodarką Surowcami Krzemiennymi w Pradziejach (tom 10) опубліковані матеріали конференції «Krzemień jurajski w pradziejach» («Юрський кремінь у доісторичний період»), яка відбулась у Кракові 28-30 вересня 2017 року. Публікація доступна за посиланням (посилання).
  • Наприкінці березня у видавництві Варшавського університету, в серії Światowit Supplement Series C: Pontica et Caucasica вийшла друком збірка статей «Chrysomallos. Polish Archaeologists in the Black Sea Region» («Chrysomallos. Польські археологи у Чорноморському регіоні») (M. Матера, Р. Карасєвіч-Шчипьорський (ред.), Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, 2024, 237 p.). Збірка присвячена пам’яті двох відомих грузинських археологів – проф. Амірана Кахідзе та проф. Шота Мамуладзе. Електронна версія збірки доступна за посиланням (посилання).
  • В березні вийшла надзвичайно цікава науково-популярна книжка Монікі Байки «Відкриття у археологічному раю: від Опатова до Сандомира» (Bajka B. Odkrycia w archeologicznym raju: od Opatowa do Sandomierza, Klimontów: Trzy Epoki Monika Bajka, 2024, 88 s.). Книжка запрошує у подорож до археологічного раю на Сандомирській височині, де знаходиться кілька десятків археологічних пам’яток у понад двадцяти містечках, розташованих між Опатовим і Сандомиром, переважно вздовж долини річки Опатівки та в самих містечках. Підробиці можна знайти тут.
  • В березні на Факультеті археології Варшавського університету, з невеликим запізненням вийшла колективна монографія «Родинний склеп Вейхерів у парафіяльному костелі в Пуцьку» («Krypta grobowa rodu Wejherów w kościele parafialnym w Pucku») (К. Блюсєвіч, М. Старський (ред.), Warszawa: Wydział Archeologii UW, 2023, 196 s.). Книга доступна онлайн за посиланням (посилання).
  • В березні у Торуні вийшла друком колективна монографія «Villisaz – ośrodek krzyżackiego komturstwa w ziemi chełmińskiej. Wyniki prac badawczych w Wieldządzu (stanowiska 1 i 21)» (Д. Полинський (ред.), Toruń: Jagielloński Instytut Wydawniczy, 274 s.). Книгу можна завантажити за посиланням (посилання).
  • Редакція журналу «Acta Universitatis Nicolai Copernici. Archeologia» запрошує до надсилання статей до 40 тому видання. Деталі можна знайти тут. Статті з тому 39 можна переглянути за посиланням (посилання).